Відпочинково-реколекційний з’їзд греко-католицької молоді в Криниці
З 16 по 18 січня 2026 р. учасники молодіжних спільнот УГКЦ в Польщі мали можливість взяти у відпочинку-реколекціях в Криниці. Учасниками з’їзду стали 35 молодих людей зі спільнот «На даху» (Краків), «Темпус» та «Дім» (Варшава), «На глибині» (Вроцлав), «Екклезія» (Ряшів) і Товариство українських студентів-католиків «Обнова» (Люблін). Ця зустріч стає традицією, адже молодь зустрічається тут вже другий рік поспіль. Впродовж трьох днів учасники реколекцій мали можливість відпочити як фізично так і духовно.
Суботній ранок розпочали з активного відпочинку на лижах та сноубордах. Дякуючи прекрасній зимовій погоді відчувалося гірське повітря та справжні дух відпочинку в горах.Опісля мали чудові науки від отців Віталія Бойка та Ігоря Процика. Отець Віталій Бойко з Горлиць розповідав про покору і її справжнє значення в житті кожної людини та християнина зокрема. Отець Ігор Процик з Кракова звернув увагу учасників реколекцій на те, як насправді ми проживаємо своє життя, свій день як люди і християни, підкреслив, що наші щоденні звички формують нас і наші стосунки з Богом і ближнім. Опісля мали спільну Літургію. Вечір закінчився теплими розмовами за чашкою чаю зі смаколиками та іграми зі старими і вже новими друзями.
У неділю учасники зустрічі взяли участь в Божественній Літургії в церкві апостолів Петра і Павла в Криниці, яку очолив о. Ігор. Після Літургії молодь зі спільнот провела малу розколяду для парафіян. Щиро вдячні отцю-мітрату Івану Піпці, пароху місцевої парафії, за щирий прийом, добре слово та за те, що вже вчергове гостить нас у Криниці!
Духовний і фізичний відпочинок – це те, що кожен з нас потребує, особливо в часі сесії та активної праці. Оновленні та щасливі повертаємося до своїх обовʼязків, розважаючи в серцях над почутими науками та словом Божим.
Щиро дякуємо організаторам реколекцій – отцю Ігорю Процику та оргкомітету спільнот. Цінуємо ваш вклад в розвиток української християнської молоді і дякуємо за ініціативу та працю. Щиро дякуємо отцю Анджею Августину (ks. Andrzej Augustyn), директору відпочинкового комплексу «FRASSATI», за теплу гостину та комфорт.
До зустрічі за рік!
Автор: Любов Бутрин, сеньйор ТУСК „Обнова”
Obrazki we wpisie
Podziel się z innymi
Osoby we wpisie
Parafii we wpisie
Komisje i Wydziały we wpisie
CARITAS Archidiecezji
Plan duszpasterski
Katedra online
Pełnia Wiary
Kalendarz
«Ти ж, коли постиш, намасти свою голову й умий своє обличчя, щоб не показати людям, що ти постиш, але Отцеві твоєму, що перебуває в тайні; і Отець твій що бачить таємне, віддасть тобі» (Мт 6,17-18).
Всечесні Отці
Преподобні Отці й Сестри в чернецтві
Дорогі в Христі Брати і Сестри
Слава Ісусу Христу!
У Сиропусну неділю входимо в час святого Великого посту, який згідно з нашою традицією розпочинається в цей день після Вечірні. Першим видимим актом Великого посту є обряд прощення, який за уставом богослужінь відбувається після Вечірні, але в парафіяльних спільнотах, в яких зазвичай не звершується повне Церковне правило, це здійснюється після Божественної Літургії. Літургійний акт прощення є відповіддю на заклик Спасителя, який сьогодні прозвучав в перших рядках Євангелія: «Коли ви прощатимете людям їхні провини, то й Отець ваш Небесний простить вам. А коли ви не будете прощати людям, то й Отець ваш Небесний не простить вам провин ваших» (Мт 6,14-15). Час Великого посту даровано нам на те, щоб ми отримали прощення провин наших від Отця Небесного. Але також задля того, щоб щирим серцем ми змогли заспівати на утрені в Неділю Пасхи: «Воскресіння день! Просвітімся торжеством, і одні одних обнімімо, та скажімо: Браття! І тим, що ненавидять нас, простім все з Воскресінням». Прощення провин, після особистого приготування, отримуємо звичайно у таїнстві Покаяння. Але, очікуючи на Господнє прощення, сам мушу бути готовим простити провини моїм ближнім, провини, які не раз мене глибоко зранили або вчинили мені велику духовну чи матеріальну шкоду. Хай сьогоднішній літургійний акт прощення буде проявом нашої готовності до постійного діалогу та знаком простягнутої руки до другої людини, яка вчинила мені зло чи може постійно завдає мені біль. Прощення не є простим жестом, бо простити значить бути готовим вийти назустріч людині, яка скривдила чи постійно кривдить нас. Акт прощення це процес, який вимагає від нас великої відваги та нашого смирення, процес, який є необхідним, щоб серце наше зазнало спокою, навіть тоді, коли цей акт треба повторювати багато разів. Апостол Петро поставив це запитання Ісусові: «Господи! Коли мій брат згрішить супроти мене, скільки разів маю йому простити? Чи маю до сімох разів прощати?» (Мт 18, 21). Тоді Ісус дав йому відповідь, яка сталася взірцем християнської науки про прощення та милосердя: «Не кажу тобі до сімох разів, а до сімдесяти раз по сім» (Мт 18,22). Вжите Ісусом Христом формулювання «сімдесять раз по сім», означає нескінченність, тобто наше прощення супроти ближніх не може обмежуватися до поодиноких випадків, але має бути здатністю глибоко вкоріненою в наше серце. Щоб уподібнюватись до серця Спасителя, сповненого любові, серця, яке всіх огортає та огріває теплом своєї доброти, як засвідчив сам Ісус Христос: «Прийдіть до мене всі втомлені й обтяжені і я облегшу вас. (…) Бо я лагідний й сумирний серцем, тож знайдете полегшу душам вашим» (Мт. 11,28-30).
Більше на сайті...
Zdjęcia z posta użytkownika Parafia p.w. Soboru Przenajświętszej Bogurodzicy i Pr Eliasza w Hłomczy
Sanktuarium w Jarosławiu
błahowist
