Eugeniusz Popowicz – arcybiskup, metropolita przemysko-warszawski Kościoła Greckokatolickiego w Polsce. Urodził się 12 października 1961 r. w Człuchowie (woj. pomorskie). Studia teologiczne odbył w Wyższym Seminarium Duchownym w Lublinie. Dnia 14 października 1986 r. otrzymał święcenia diakonatu, a 17 października tego samego roku przyjął święcenia kapłańskie z rąk abpa Mirosława Marusyna.
Po święceniach ks. Popowicz był wikariuszem w parafii Pasłęk i Elbląg. Po dwóch latach został skierowany na studia z zakresu wschodniego prawa kanonicznego w Instytucie Wschodnim w Rzymie (Pontificio Istituto Orientale), gdzie w 1993 r. uzyskał stopień doktora.
Po zakończeniu specjalizacji, na prośbę kard. Mirosława Lubacziwskiego, ks. Popowicz został skierowany do pracy na Ukrainie. Pracował w Metropolitalnym Sądzie Kościelnym, gdzie pełnił funkcję wikariusza sądowego. Jednocześnie wykładał w Seminarium Duchownym we Lwowie, Tarnopolu i we Lwowskiej Akademii Teologicznej.
W 1995 r. ks. mitrat dr Eugeniusz Mirosław Popowicz został mianowany proboszczem parafii greckokatolickich w Górowie Iławeckim i Lelkowie. Rok później, po nominacji ks. mitrata Teodora Majkowicza na biskupa diecezjalnego nowo utworzonej diecezji wrocławsko-gdańskiej, powierzono mu obowiązki proboszcza parafii katedralnej w Przemyślu i wikariusza generalnego archidiecezji przemysko-warszawskiej, obejmującej teren wschodniej części kraju od Wisły.
Ojciec Święty Franciszek 4 listopada 2013 r. mianował ks. mitrata dr. Eugeniusza Mirosława Popowicza biskupem pomocniczym archidiecezji przemysko-warszawskiej, przydzielając mu stolicę tytularną Orreacelia. Jego chirotonia biskupia (konsekracja) miała miejsce w archikatedrze greckokatolickiej pw. św. Jana Chrzciciela w Przemyślu 21 grudnia 2013 r. Uroczystościom przewodniczył zwierzchnik Ukraińskiego Kościoła Greckokatolickiego patriarcha Światosław Szewczuk. Dewizą biskupią bp. Popowicza są słowa: Dominus illuminatio mea et salus mea (Pan światłem i zbawieniem moim).
Dnia 7 listopada br. Ojciec Święty Franciszek przyjął rezygnację abp. Jana Martyniaka z posługi arcybiskupa metropolity przemysko-warszawskiego obrządku greckokatolickiego i mianował arcybiskupem metropolitą przemysko-warszawskim bp. Eugeniusza Mirosława Popowicza.
4 листопада 2013 року Папа Франциск іменував о. митрата Євгена Поповича титулярним Єпископом Горрецелія та водночас призначив Єпископом-помічником Перемисько-Варшавської Архиєпархії. Новопоставлений владика за свій девіз прийняв слова 26 (27) псалму “Гдь просвѣщенїе мое и спаситель мой, кого убоюся”, український переклад: “Господь — моє світло й моє спасіння: кого маю боятись?”.
Для потреб єпископського служіння, владика Євген прийняв герб, якого геральдичний опис тут подається:
• Гербовий щит розділений на три поля.
• На верхньому правому полі, золотого кольору, знаходиться геральдична фігура червоного Єрусалимського хреста, що символізує п’ять Христових ран, також Христа і його чотирьох євангелістів, але й п’ятьох патріархів.
• На верхньому лівому полі, золотого кольору, знаходиться геральдична фігура мушлі морського молюска (українською: морського гребінця), червоного кольору, що символізує покровителя паломників, апостола св. Якова Старшого, Зеведеєвого сина.
• На нижньому, червоному полі, на білому сувої, представлено зразки букв кириличного алфавіту, що символізують апостолів слов’ян, святих Кирила і Методія.
• Над гербовим щитом, у центрі, зображена єпископська митра, з її правого боку знаходиться єпископський жезл, а з лівого — хрест, як прийнято у геральдичних нормах для єпископів візантійського обряду.
• Під гербовим щитом, на стрічці, церковно-слов’янською мовою виписаний девіз: “Гдь просвѣщенїе мое и спаситель мой, кого убоюся” (В.П.)
«Ти ж, коли постиш, намасти свою голову й умий своє обличчя, щоб не показати людям, що ти постиш, але Отцеві твоєму, що перебуває в тайні; і Отець твій що бачить таємне, віддасть тобі» (Мт 6,17-18). Всечесні Отці Преподобні Отці й Сестри в чернецтві Дорогі в Христі Брати і Сестри Слава Ісусу Христу! У Сиропусну […]
З нагоди Всесвітнього дня хворого, який відзначається 11 лютого, Митрополит Перемисько-Варшавський владика Євген Попович відвідав Екуменічний дім соціальної допомоги у Пралківцях. Це був особливий час, присвячений хворим, літнім та людям з інвалідністю — день молитви, духовної близькості та підтримки тих, хто особливо потребує присутності іншої людини. Особливого значення ця подія мала саме у М’ясопусну неділю, […]
В неділю 15 лютого, після Божественної Літургії, у всіх парафіях Перемисько-Варшавської архиєпархії буде проходити фінансова збірка на підтримку України, головно на допомогу тим особам та структурам, які внаслідок російської агресії позбавлені доступу до світла та опалення. Цього дня збірка на підтримку України буде проходити у всіх греко-католицьких та римо-католицьких святинях Польщі. Звернення владики Євгена Поповича […]
«Відчини мені двері покаяння, Життєдавче, – молиться зранку дух мій у святім твоїм храмі, бо вся тілесна храмина осквернена; але ти, Щедрий, очисти мене своєю ласкавою милістю» (стихира Утрені) Дорогі в Христі браття і сестри! Сьогоднішня Неділя продовжує нашу підготовку до Великого Посту, через приклад життєвої постави двоє людей, які зайшли до храму на […]
Всечесні отці, Преподобні сестри, Дорогі в Христі браття і сестри, Христос Рождається! Вже Різдвяні та Богоявленські свята за нами, перед нами тільки свято Господнього Стрітення, яке відзначимо 02 лютого й, здається, що все повернеться у своє нормальне русло, з храмів винесемо різдвяні прикраси та не співатимемо більше колядок, як також нашим щоденним християнським поздоровленням, […]
Всечесному духовенству, Преподобному чернецтву, Дорогим у Христі вірним Перемишльсько-Варшавської архиєпархії ХРИСТОС НАРОДИВСЯ! Дозвольте, що на порозі Нового Року передам Вам сердечні вітання та побажання Божого благословення на цілий Новий 2026 рік. Хай він принесе нашій виснаженій та пораненій війною українській землі справедливий мир, щоб кожен з нас міг з радістю у серці сказати: […]
26 грудня, у другий день Різдвяних свят, у величній атмосфері архикатедрального собору святого Івана Хрестителя в Перемишлі відбулася знакова подія для Перемисько-Варшавської архиєпархії та всієї Української Греко-Католицької Церкви в Польщі — ієрейські свячення. Священичі свячення звершив архиєпископ і митрополит Перемисько-Варшавський Євген Попович, покладаючи руки на випускника Люблінської Греко-католицької Митрополичої Духовної Семінарії Богдана Кравчука. У цей […]
„Ось, Діва матиме в утробі й породить Cина, і дадуть йому ім’я Еммануїл що значить: З нами Бог” (Мт 1, 23). Всесвітлішим, Всечесним і Високопреподобним Отцям, Преподобним Монахам і Монахиням та всім вірним Української Греко-Католтцької Церкви у Польщі Христос Рождається! Дорогі Сестри і Брати! Після сорокаденної мандрівки у вірі дорогами Пилипового посту, […]
Всечесні отці, Дорогі у Христі браття і сестри, Шановні гості, делегати Форум Українців Східної Європи, Слава Ісусу Христу! Згідно з літургійним календарем, ми знаходимося ще в часі Різдвяного Посту, який має на меті приготувати наші серця на прийняття Божої Дитини. Різдвяний піст це час очікування та приготування нашого дому, родини, нас самих, на […]
„Надія на Бога” – під таким гаслом відбувся ІІІ огляд релігійної творчості Перемисько-Варшавської архиєпархії після її структурної реорганізації в 2020 році. Тема з’їзду вписується в гасло Ювілейного року в Католицькій Церкві і тривалою виснажливою війною з росією, де залишається надія на Бога та українських військових. Захід відбувся в суботу 29 листопада 2025 р. з благословення […]
«Ти ж, коли постиш, намасти свою голову й умий своє обличчя, щоб не показати людям, що ти постиш, але Отцеві твоєму, що перебуває в тайні; і Отець твій що бачить таємне, віддасть тобі» (Мт 6,17-18).
Всечесні Отці
Преподобні Отці й Сестри в чернецтві
Дорогі в Христі Брати і Сестри
Слава Ісусу Христу!
У Сиропусну неділю входимо в час святого Великого посту, який згідно з нашою традицією розпочинається в цей день після Вечірні. Першим видимим актом Великого посту є обряд прощення, який за уставом богослужінь відбувається після Вечірні, але в парафіяльних спільнотах, в яких зазвичай не звершується повне Церковне правило, це здійснюється після Божественної Літургії. Літургійний акт прощення є відповіддю на заклик Спасителя, який сьогодні прозвучав в перших рядках Євангелія: «Коли ви прощатимете людям їхні провини, то й Отець ваш Небесний простить вам. А коли ви не будете прощати людям, то й Отець ваш Небесний не простить вам провин ваших» (Мт 6,14-15). Час Великого посту даровано нам на те, щоб ми отримали прощення провин наших від Отця Небесного. Але також задля того, щоб щирим серцем ми змогли заспівати на утрені в Неділю Пасхи: «Воскресіння день! Просвітімся торжеством, і одні одних обнімімо, та скажімо: Браття! І тим, що ненавидять нас, простім все з Воскресінням». Прощення провин, після особистого приготування, отримуємо звичайно у таїнстві Покаяння. Але, очікуючи на Господнє прощення, сам мушу бути готовим простити провини моїм ближнім, провини, які не раз мене глибоко зранили або вчинили мені велику духовну чи матеріальну шкоду. Хай сьогоднішній літургійний акт прощення буде проявом нашої готовності до постійного діалогу та знаком простягнутої руки до другої людини, яка вчинила мені зло чи може постійно завдає мені біль. Прощення не є простим жестом, бо простити значить бути готовим вийти назустріч людині, яка скривдила чи постійно кривдить нас. Акт прощення це процес, який вимагає від нас великої відваги та нашого смирення, процес, який є необхідним, щоб серце наше зазнало спокою, навіть тоді, коли цей акт треба повторювати багато разів. Апостол Петро поставив це запитання Ісусові: «Господи! Коли мій брат згрішить супроти мене, скільки разів маю йому простити? Чи маю до сімох разів прощати?» (Мт 18, 21). Тоді Ісус дав йому відповідь, яка сталася взірцем християнської науки про прощення та милосердя: «Не кажу тобі до сімох разів, а до сімдесяти раз по сім» (Мт 18,22). Вжите Ісусом Христом формулювання «сімдесять раз по сім», означає нескінченність, тобто наше прощення супроти ближніх не може обмежуватися до поодиноких випадків, але має бути здатністю глибоко вкоріненою в наше серце. Щоб уподібнюватись до серця Спасителя, сповненого любові, серця, яке всіх огортає та огріває теплом своєї доброти, як засвідчив сам Ісус Христос: «Прийдіть до мене всі втомлені й обтяжені і я облегшу вас. (…) Бо я лагідний й сумирний серцем, тож знайдете полегшу душам вашим» (Мт. 11,28-30).
Більше на сайті...
Zdjęcia z posta użytkownika Parafia p.w. Soboru Przenajświętszej Bogurodzicy i Pr Eliasza w Hłomczy
