Преосвященний владико Іване та Петре,

Преподобна мати Софіє,

Преподобні сестри провінційні настоятельки,

Всечесні отці, достойні в Христі брати і сестри!

Слава Ісусу Христу!

У Божественному плані спасіння немає випадковостей, є лише пророчі знаки, які ми покликані розпізнавати серцем. Те, що цей з’їзд провінційних настоятельок Згромадження Сестер Служебниць Непорочної Діви Марії відбувається у  Перемишлі саме в день пам’яті святих мучениць Віри, Надії, Любові та матері їх Софії, — це видиме благословення для всієї нашої чернечої родини. Слово Боже і приклад святих мучениць сьогодні звернені безпосередньо до вас — тих, на чиї плечі покладено відповідальність провадити Згромадження у часи великих історичних випробувань.

Преподобні сестри!

Свята Софія, чиє ім’я означає «Мудрість», постає перед нами не просто як історична постать ІІ століття, а як досконалий іконографічний та богословський образ християнського лідерства. Її провід не базувався на силі, політичному впливі чи світському менеджменті. З богословського погляду, мудрість Софії — це відображення Божественної Софії, яка упорядковує хаос. Її лідерство виявилося у здатності народити, виплекати та супроводжувати своїх доньок до повної, безкомпромісної самопосвяти Господу. Вона не захистила їх від хреста, але допомогла їм цей хрест перемогти.

Мучеництво Віри, Надії й Любові — це не поразка, а найвища точка богословського свідчення (martyria). Святі отці Церкви вчать, що мученик — це той, хто повністю уподібнюється до Христа Розіп’ятого, долаючи страх смерті силою Воскресіння. Коли імператор Адріан вимагав від дівчаток зректися віри в обмін на земні блага, він пропонував їм компроміс зі світом. Проте мудрість матері навчила їх духовної безкомпромісності. У чернечому покликанні цей євангельський радикалізм відгукується щоденно, коли сестри через обіти убожества, чистоти та послуху кажуть своє беззастережне «так» Богові, відкидаючи ілюзорні пропозиції цього світу.

Преподобні сестри!

Для вас, дорогі сестри настоятельки, цей образ є ключем до розуміння вашої місії. Коли ми розгортаємо Конституцію вашого Згромадження, ми бачимо чітке відлуння цієї святоотцівської мудрості. Ваш Статут нагадує, що «Генеральна Настоятелька зі своєю Радою, як і Провінційні Настоятельки, здійснюють управління Згромадженням у дусі любові та служіння». Лідерство у чернечій родині — це не тільки  адміністрування, але також духовне материнство. Конституція зобов’язує владу «провадити ціле Згромадження в поширенні Божого Царства на землі та виконанні місії в Церкві».

Свята Софія (Σοφία) у своїх дочках виростила три богословські чесноти, які сьогодні є трьома стовпами лідерства у ваших провінціях:

– Віра  (Πίστη):  Це не просто інтелектуальна згода з догматами, це повна довіра Живому Богові. Конституція закликає нас плекати віру, яка бачить Христа у кожній сестрі та в кожній людині, якій ми служимо. Як лідери, ви покликані підтримувати цей вогонь у часи духовного вигорання чи втоми підлеглих.

– Надія (Ελπίδα): У християнському розумінні надія — це якість справжнього провідника, якір, закинутий у майбутнє Боже Царство. Коли навколо війна, гуманітарні кризи чи людська слабкість, настоятелька, подібно до Софії, повинна випромінювати надію на Боже Провидіння, яке провадило ваше Згромадження навіть крізь часи підпілля.

– Любов  (Αγάπη): Це вершина християнської досконалості та серце вашої харизми. Ваша перша настоятелька, блаженна мати Йосафата Гордашевська, вчила служити там, де є найбільша потреба. Управляти «у дусі любові» — це вміти почути, підтримати, а іноді й розділити біль сестри, омиваючи духовні рани спільноти.

Преподобні сестри!

Сьогодні ми висловлюємо особливу повагу та молитовну підтримку нашій Генеральній Настоятельці, сестрі Софії Лебедович. Носити ім’я Софії — це великий духовний привілей і водночас відповідальність. Дорога мати Софіє, нехай Господь дарує Вам ту Божественну Мудрість, яка веде сестер не до земного спокою, а до святості, єдності та безстрашного свідчення Євангелія в сучасному світі.

Дорогі сестри — провінційні настоятельки! Повертаючись із цього з’їзду до своїх спільнот, пам’ятайте, що ваше головне завдання — бути духовними матерями, які народжують сестер для святості. Нехай норми вашої Конституції будуть для вас не сухим законом, а живим євангельським інструментом. Формуйте чернечі родини так, щоб у них розквітали сучасні Віра, Надія і Любов.

Нехай цей з’їзд оновить обличчя вашого Згромадження і принесе благословенний мир нашій Церкві та нашому народові.

Амінь.

Виголошена під час З’їзду провінційних настоятельок Згромадження Сестер Служебниць Непорочної Діви Марії – м. Перемишль, 17.09.2024