В понеділок Святого Духа, 25 травня 2026 р. греко-католицька парафія Поздяч (Лешно) віздзначила 35-ліття від відновлення в 1991 році. Участь в урочистостях взяли архиєпископ Євген Попович, духовенство Перемишльського деканату, парафіяни та гості.

Владика звернувся до парафіян словами проповіді:

«Пресвята Тройце, помилуй нас; Господи, очисти гріхи наші; Владико, прости беззаконня наші; Святий, завітай і зціли немочі наші, імені Твого ради»

Всечесні отці,

Преподобні сестри,

Дорогі в Христі браття і сестри,

Слава Ісусу Христу!

У другий день Зелених свят Церква в особливий спосіб ще раз і ще раз прикликає Святого Духа, щоб вогнем своєї любові наповнив наші серця та дав нам силу й відвагу у нашому житті – на взірець святих апостолів – жити Його плодами.

Вчора, у день П’ятдесятниці, ми бачили, як з хвилиною сходження Святого Духа учні Христові із заляканих та закритих зі страху перед юдеями людей стають відважними герольдами Христового Євангелія.

За Божим об’явленням знаємо, що Святий Дух є третьою особою Пресвятої Тройці, віру в яку щоденно визнаємо, ставлячи на нашому тілі знак святого хреста під слова молитви: «В ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа. Амінь».

Першою видимою подією, в якій об’явилася Триєдиність Єдиного Бога, було хрещення Ісуса Христа в Йордані.

Окрім події, пов’язаної зі святом П’ятдесятниці, бачимо подібне сходження Святого Духа на Пресвяту Богородицю в час Благовіщення.

Того самого Духа кожен з нас отримує у святій Тайні хрещення та миропомазання, коли священник намазує тіло новохрещеного святим миром і промовляє слова молитви: «Печать дару Святого Духа».

Таким чином ми отримуємо дар з небес, який від цієї хвилини супроводжує нас у всьому нашому житті.

Тому кожна наша молитва зачинається від заклику до Святого Духа, щоб Він як Небесний Цар потішав нас, подавав нам усілякі блага, дарував нам життя, подавав спасіння та звільняв нас від усякого гріха, який є непрохідною брамою до Божого Царства.

Тому християнин, свідомий такого великого дару, який отримав від Пресвятої Тройці у святій Тайні хрещення, буде намагатися жити життям, згідним із наукою Ісуса Христа, про яку говорить нам сьогодні апостол Павло у Посланні до ефесян, що прозвучало сьогодні в храмі:

«Поводьтеся як діти світла (…) і не беріть участі у ділах темряви. (…) Отож, уважайте, щоб поводитися обережно, не як немудрі, але як мудрі, (…) використовуючи час, — дні бо лукаві! (…) І не впивайтеся вином, в якому розпуста, але краще наповнюйтеся Духом, (…) розмовляючи поміж собою псалмами, і гімнами, і піснями духовними, співаючи й граючи в серці своєму для Господа» (Єф. 5:9-19).

Дорогі в Христі браття і сестри!

З маленької єрусалимської спільноти народилася, як визнаємо в Символі віри, Єдина, Свята, Соборна й Апостольська Церква, яка несе благовість спасіння до всіх народів, проповідуючи Євангеліє Ісуса Христа мовами народів та згідно з культурою і звичаями тих народів.

Тому сьогодні маємо таке велике число різних помісних Церков, які об’єднані навколо апостола Петра та його наступників.

Кожна помісна Церква має свій окремий устрій, звичаї та літургію. Але спільним для всіх локальних Церков є те, що їх очолює єпископ — наступник апостолів та сторож євангельського вчення. Єпископу допомагають у проголошенні Божих правд та служінні святих Таїн, і насамперед святої тайни Євхаристії, священники, які поставлені як очільники спільнот, що називаємо парафіями.

Сьогодні ми зібралися у вашому храмі, щоб звеличити Триєдиного Бога та подякувати за дар 35-річчя відновлення церковного та парафіяльного життя, коли мій попередник на перемиському престолі, Преосвященний владика Іван Мартиняк, своїм декретом реактивував парафію Пресвятої Трійці в Поздячі. Пригадаю, що акт цей був можливий тому, що саме 35 років тому Апостольська Столиця за згодою тогочасної польської влади у 1991 році змогла відновити старовинну Перемиську єпархію та призначити в особі владики Івана її першого після насильної ліквідації в 1947 році єпископа.

Сьогоднішній ювілей є нагодою, щоб подякувати всім вашим парохам та вірним, які тут упродовж тих років трудилися: владиці Теодору Майковичу, отцю-мітрату Богдану Степану, отцю Павлу Рогуню та теперішньому вашому пароху, о. Івану Тарапацькому.

Сьогодні також висловлюємо подяку всім вам, тут присутнім, як і тим, хто не міг прибути на сьогоднішнє свято, а нашою молитвою огортаємо всіх покійних з вашої парафії, які спочивають на місцевому цвинтарі.

Ваша парафіяльна спільнота невелика, але старається сповна втілювати в життя всі задуми нашої Церкви: тут регулярно служиться Божественна Літургія та проповідується Боже Слово, тут росте Боже Царство.

Ваша спільнота, як і всі наші спільноти, має свої труднощі та завдання, які мусить виконувати.

Але основне наше завдання — це турбота про спасіння всіх, хто є членом нашої парафіяльної спільноти, завдання, яке стоїть перед Вашим парохом та кожним з Вас.

Сьогодні в Євангелії від святого Матфея, яке читаємо у цей літургійний день, Ісус Христос дає нам настанови, якою має бути наша поведінка, праця та про що в першу чергу слід нам дбати, щоб наша спільнота жила Божим Духом та приносила рясні плоди Святого Духа.

Тому просімо сьогодні Святого Духа, щоб ще раз зійшов на Вашу парафію та кожного з Вас окремо просвітив і наповнив своїми дарами: мудрістю, розумом, доброю радою, силою, знанням, побожністю і страхом Божим; а ми принесімо в подяці Йому наші плоди, якими хай буде наша  любов, радість, мир, терпеливість, доброзичливість, милосердя, віра, лагідність та поміркованість у всьому – підвалини Божого ладу та мирного життя у вашій невеликій парафіяльній спільноті.

Вагомим акцентом живучості вашої невеликої парафіяльної спільноти буде посвячення після Літургії оновленого іконостасу Вашого храму, який за свої кошти спорудив пан Петро Чіснак. Нехай святі, зображені на іконах цього іконостасу, промовляють до вас та стають світлом на дорозі до пізнання Пресвятої Тройці, на честь якої Ваш храм посвячений.

Амінь.