Перебуваючи у Великому Пості, маємо нагоду подорожувати сторінками Старого Заповіту. У книзі Буття згадується, як під час створення світу, Бог щоразу констатує, що створене є добрим. Перший раз, коли Бог цього не робить, відбувається після створення Адама. Замість цього Він говорить: «Недобре чоловікові бути самотнім» (Буття 2,18)

Товариство українських студентів-католиків «Обнова» вкотре зібрало молодь з різних куточків світу у Перемишлі (Польща) в реколекційному домі «Еффата» Сестер Служебниць НДМ. Темою реколекцій, які відбувалися з 13 по 15 березня 2026 р., стало гасло «Ти не сам», яке запропонував отець-реколекціоніст Богдан Сабало, душпастир молоді в Німеччині.

Протягом трьох днів ми мали змогу молитовно переосмислити власний життєвий шлях. Головним біблійним уривком для роздумів був фрагмент з Євангелія від Луки (24,13-35). В цій історії згадуються розчаровані після розпʼяття Христа учні, які втікаючи до Емаусу, зустріли воскреслого Ісуса, але спершу не впізнали його. Кожен з нас пригадав власні «дороги до Емаусу» – моменти втрат, невиправданих очікувань чи криз віри. Саме в такі моменти найчастіше виникає почуття самотності. Здається, що Бог мовчить і ми залишені сам на сам зі своїм болем.

Але правда є такою, що Христос поруч навіть тоді, коли ми Його не розпізнаємо. Часто його підтримка приходить у слові Святого Письма (як слушно зауважив Владика Євген Попович під час спільної Божественної Літургії), у підтримці ближнього, в тиші молитви чи у простому жесті доброти.

Після зустрічі з Ісусом учні, сповнені надії та палаючими серцями, негайно повертаються до Єрусалима. Зустріч із живим Христом змінює напрямок руху. Так само і реколекції стали досвідом, що змінив напрям думок і серця багатьох. Вони не забрали всіх труднощів, але допомогли їх побачити у новому світлі.

Учасники поверталися додому з почуттям миру у серці, радістю від зустрічі з Богом, який є в кожній людині та переконанням, що навіть якщо дорога є важкою, вона ніколи не є самотньою.

Тема реколекцій виявилася не просто красивими словами – Бог іде поруч у радості і смутку, у сумнівах і пошуках. І навіть якщо наші очі ще не розпізнають Його, Він вже наблизився і слухає нас.

В особливий спосіб хочемо подякувати сестрам-служебницям з реколекційного дому «Еффата», що в Перемишлі, які з великою любовʼю та турботою дбали про наш комфорт протягом цих днів. Їхня тиха і непомітна праця створила простір, в якому було легко відкривати серце Богові. Дякуємо за смачну з любовʼю приготовану їжу. У кожній страві відчувалася сердечність та щире бажання послужити. А ще – за спільну молитву, за присутність, за усмішку і добрі слова, які надихали.

Нехай Господь щедро благословить організаторів, отця-реколекціоніста Богдана Сабало та сестер за їхнє служіння, а добро, яке вони посіяли в наших серцях, повертається до них сторицею.

Автор: Катерина Корпак,

учасниця реколекцій, спільнота «На глибині»(Вроцлав)

Фото: Софія Костенко та учасники реколекцій