10 2026 soborczyk 20

Духовенство Перемишльсько-Варшавської архиєпархії провело черговий соборчик постійної формації у Перемишлі

11 października, 2026
132

Упродовж 5–9 жовтня 2026 року відбувся черговий соборчик у рамках постійної формації для духовенства Перемишльсько-Варшавської архиєпархії. За традицією, отці зустрілися в гостинному реколекційному домі «Effatha» Сестер Служебниць Непорочної Діви Марії у Перемишлі.

Перші два дні: «Зцілення Ран Війни»

Цьогоріч перші два дні соборчика були присвячені надзвичайно актуальній та болючій темі — «Зцілення Ран Війни». Конференції та практичні заняття провадили провідні фахівці однойменної освітньої програми для духовенства:

  • с. Юстина Ольга Голубець, СНДМ — біолог-генетик, біоетик, консультант із клінічної біоетики, клінічний психолог, співзасновниця ГО «Перинатальний хоспіс — Слід Життя», Голова Комісії УГКЦ у справах душпастирства охорони здоров’я;
  • с. Марія Кінас, МНІ — психолог-психотерапевт центру «Простір надії» УКУ, яка працює в напрямах КПТ (когнітивно-поведінкова терапія) та EMDR;
  • о. д. Іван Січкарик — доктор біблійного богослов’я, викладач Тернопільської духовної семінарії;
  • п. Вікторія Галанджовська — психолог-консультант у методі КПТ, фахівчиня із психологічної підтримки та реінтеграції ветеранів і їхніх сімей у «Будинок воїна» (Львів);
  • п. Данило Полюга — лікар, ветеран, начмед 1-го батальйону 80-ї окремої десантно-штурмової бригади.

Ця тематика сьогодні є гострою потребою часу, адже війна в той чи інший спосіб поранила кожного з нас. В Україні люди щодня переживають це криваве лихо наживо, але й ми на поселеннях засинаємо та прокидаємося з думками про нашу Батьківщину.

Наші доповідачі від щирого серця та часто на власному прикладі допомагали душпастирям зрозуміти:

  • як поводитися в часі війни та де шукати ресурси для відновлення власного психічного й фізичного здоров’я;
  • як правильно спілкуватися з пораненими та ветеранами (що варто запитувати у військових, а про що краще промовчати, аби не завдати ще більшого болю);
  • як підтримати людей, котрі пережили перинатальну втрату (втратили дитину під час вагітності чи незадовго після народження).

Кожне слово доповідачів отці почули та взяли до серця. Це були непрості для сприйняття конференції, адже деколи серце стискалося від болю, а на очі наверталися сльози. Разом із тим учасники поглиблювали свої знання Біблії крізь призму людського болю та терпіння, порушуючи складні екзистенційні питання: чому і для чого відбувається ця війна?

Отці виявили неабияку активність: ставили багато запитань і ділилися власним досвідом, прагнучи винести якнайбільше корисної інформації. Сьогодні в парафіях у Польщі, особливо у великих містах, перебуває багато вимушених переселенців. Почуті теми дали духовенству чіткі підказки, як ефективніше допомагати, як бути поруч, супроводжувати та не ранити. Головний висновок цих днів: потрібно більше слухати, аніж поспішати з готовими порадами чи постановами. Найважливіше — не казати травмованій людині «я розумію твій біль», а просто мовчки бути поруч, слухати, ставити доречні запитання та розділяти цей важкий шлях.

Третій день: Правові стандарти та захист неповнолітніх

Третій день соборчика був присвячений юридичним і практичним аспектам захисту дітей у світлі сучасного польського законодавства:

  • «Profilaktyka ochrony dzieci przed krzywdzeniem w świetle ustawy Kamilka» та «Interwencja w przypadku podejrzenia krzywdzenia dziecka» — доповідач пані суддя Agnieszka Matysek;
  • «Standardy Ochrony Dzieci a praca duszpasterska w parafii z małoletnimi» — доповідач ks. Łukasz Pałacki;
  • «Od czynników ryzyka do wczesnego rozpoznania – jak skutecznie chronić dzieci przed przemocą seksualną» — доповідач пані Małgorzata Sztolf.

Ці доповіді озброїли душпастирів необхідними знаннями для створення безпечного середовища для дітей та молоді при парафіях.

Підсумки та адміністративна частина

У завершальній частині соборчика відбулося підбиття підсумків єпархіального життя. Були представлені звіти про напрацювання за минулий рік та плани на майбутній рік від єпархіальних комісій. До звітування долучилися також отці-декани нашої єпархії.

Після всіх доповідей та презентацій відбулися важливі вибори до Пресвітерської та Душпастирської рад. На завершення з’їзду Високопреосвященний Архиєпископ Євген Попович звернувся до духовенства зі словом про поточні єпархіальні справи та анонсував ключові події й ювілеї, які архиєпархія святкуватиме протягом року.

Дякуємо Богові та усім, хто доклав зусиль до організації та проведення цього благословенного і плідного часу для нашого духовенства!

Автор: о. Володимир Алфавіцький

Фото: Пресслужба Архиєпархії

Obrazki we wpisie

Podziel się z innymi

Zakony i zgromadzenia we wpisie

Plan duszpasterski

Katedra online

Pełnia Wiary

Kalendarz

Facebook

Comments Box SVG iconsUsed for the like, share, comment, and reaction icons

З глубоким жалем повідомляме, же 27 жовтня 2026 року у Вроцлаві, проживши 84 роки, відишла Ольга Трохановська з роду Канюк, котра през ціле своє житя била звязана з культуром, традициями і духовном спадщином свойой рідной Лемківщини.

Народила ся 22 липня 1942 року в Вафці, недалеко Фльоринки, у родині Марії та Штефана Канюків. Її дитинство, подібні як і долі тисячів лемків, було позначене трагедіом примусових виселень. В 1947 році, маючи лем пять років, разом з родичами, братами та сестром була примусово виселена в рамках акциі «Вісла» до Дзьєцьмяровіць коло Шпротави, на західні землі Польщі.

Там доростала і зачинала своє доросле житя. Закінчила Рільничий Технікум в Шпротаві, а наступні през долги роки працувала в рільничих організациях. Вела тіж власну господарчу діяльніст. Важне місце в Їі житю занимали віра, спільнота і діяльніст на благо Грекокатолицкой Церкви. През десятилітя била активном членкинім грекокатолицкой парохіі в Шпротаві, беручи участ в релігійним і суспільним житю місцевой спільноти. Брала участ в єпархіяльних з’їздах жінок і парохіяльних подіях. З особливом відданістю включила ся в праці повязани з пристосуваньом будинку на грекокатолицку церкву в Шпротаві, підтримуючи створіня місця молитви і стріч для місцевой спільноти.

Незважаючи на минули роки і житя далеко од рідних сторін, николи не втратила звязку з Лемківщином. Завжди згадувала єй з великом любовю, теплотою і туском. Радо вертала ся на землю своіх предків, до місць звязаних з дітинством і історійом родини. Особливе місце в Її серци занимала Лемківска Ватра в Ждинi, котра била для неї не лем святом лемківской культури, але тіж символом повороту до своіх коренів, стрічи з близкими і спільнотом, з котром през ціле житя чула ся звязана.

Її житя било свідоцтвом долі поколіня Лемків, котре дознало примусового виселеня, але помимо розлуки з рідном земльом заховало свою тотожніст, віру, традициі і памят о предках.

Лишиться в нашій памяти як особа глубоко привязана до родинних коренів, оддана своїй спільноті і вірна цінностям винесеним з родинного дому.

Вічная Їй пам’ять!

Похоронні урочистості світлої пам’яті Ольги Трохановської

У четвер, 29 жовтня 2026 року, о 18:00, у греко-католицькому храмі Преображення Господнього в Шпротаві (вул. Кошарова, 13) буде відслужено парастас за упокій душі новопреставленої Ольги Трохановської.

Похоронні урочистості розпочнуться у п’ятницю, 30 жовтня 2026 року, об 11:00, у греко-католицькому храмі Преображення Господнього в Шпротаві.

Після завершення богослужіння відбудеться прощальна процесія та супровід Покійної до місця вічного спочинку. Чин поховання відбудеться орієнтовно о 13:00 на комунальному кладовищі в Шпротаві.
... Zobacz więcejZobacz mniej

Sanktuarium w Jarosławiu

błahowist

Przegląd prywatności

Ta strona korzysta z ciasteczek, aby zapewnić Ci najlepszą możliwą obsługę. Informacje o ciasteczkach są przechowywane w przeglądarce i wykonują funkcje takie jak rozpoznawanie Cię po powrocie na naszą stronę internetową i pomaganie naszemu zespołowi w zrozumieniu, które sekcje witryny są dla Ciebie najbardziej interesujące i przydatne.

Ściśle niezbędne ciasteczka

Niezbędne ciasteczka powinny być zawsze włączone, abyśmy mogli zapisać twoje preferencje dotyczące ustawień ciasteczek.