28 квітня минуло сто років з дня смерти перемиського єпископа Константина Чеховича.

З цієї нагоди учні 6 – го класу основної школи і 3-го  класу гімназії  Комплексу загальноосвітніх шкіл № 2 імені Маркіяна Шашкевича в Перемишлі вшанували в особливий спосіб цю подію. Учні з катехитами і вчителем історії України – паном Богданом Білим при гробівці де спочивають останки Чеховича на Комунальному Цвинтарі при вул. Словацького засвітили світло і відслужили панахиду в його память. Була це нагода до ближчого пізнання цієї видатної персони. Пан Богдан наблизив молоді його біографію і вказав на знамениті заслуги і подвиги на церковному і суспільному рівнях.

Константин Чехович  народився 15 жовтня 1847року в Девятирі у священичі родині. 21 лютого 1887 відбулася хіротонія.

Багато заслуг має єп. Чехович для Перемишля. Активно діяв на суспільні ниві, вспівпрацював і піддержував усі українські інституції та товариства. Участвував в концертах Шевченківських, в урочистому посвячені таблиці присвячений о. Маркіяну Шашкевичу, в посвячені Народнього Дому, Українського Гімназіяльного Інституту, Міської Лікарні. Називали його – «Будівничм» Українського Перемишля. Реалізував проекти будови: єпископської палати, Перемиської Духовної Семінарії, Українського Інституту для дівчат та Бурси св. Миколая.

Скликав і перепровадив у 1898р. перший після синоду з 1818 року і останній до часу ліквідації УГКЦ  у 1946р., Єпархіяльний Синод. Звізитував 25 деканатів перемиської єпархії. 

Як віцемаршалок Сойму Крайового у Львові захищав права українського населення Галичини. Став він авторитетом у лагоджені конфліктів польсько-українських завжди стаючи в обороні слабшого, керуючись принципами взаємної пошани і партнерства.

Коли у березні 1915р. Перемишль заняла російська окупація, Чехович не полишив своїх вірних. Відмовився брати участь в привітанню царя Росії Миколая II який прибув до Перемишля 24 квітня 1915р. За це був запроторений в домовий арешт. Хворий, без медичної допомоги упокоївся 28 квітня 1915р.

00000