
У вівторок 6 лютого 2025 р. в Перемишлі-Пралківцях відбувся похорон с. Партенії Марії Куриляк – Служебниці Непорочної Діви Марії
Сестра Партенія відійшла до вічності на 100 році життя 4 лютого 2025 в Пралківцях.
5 лютого 2025 рору в середу в каплиці Екуменічного Дому Суспільної Допомоги в Пралківцях архиєпископ Євген Попович з владикою Петром Криком і отцями Перемисько-Люблінського деканату служив Парастас.
В день похорону сестри Партенії (6 лютого) Святу Літургію очолив Митрополит і Архиєпископ Євген Попович у співслужінні з владикою Петром Криком, отцем мітратом Богданом Степаном, отцем канцлером Миколою Костецьким та отцем Миколою Козіцькім ЧСВВ.
Тлінні останки б.п. Партенії Куриляк спочили в гробниці Сестер Служебниць на кладовищи в Перемишлі при вул. Словацького.
Довідково:
Сeстра Партенія Марія Куриляк
Сестра Партенія Марія Куриляк народилася 09.10.1924 року в селі Острів Новий на Україні в родині Василя і Стефанії з дому Смалець.
До Згромадження Сестер Служебниць НДМ вступила 24.07.1942 року у Кристинополі. Часи, в яких прийшла с. Партенія до Згромадження були дуже складними – цеж була війна. Зараз після новіціяту 26.01.1945 року склала перші обіти. Коли монастир Сестер у Кристинополі зістав спалений разом зі Сестрами в 1946 році переїхала до Адамполя в Польщі, де працювала при хворих дітях.
15.08.1951 року будучи в Адамполі склала Вічні обіти.
Сестра Партенія ціле своє життя дуже жертвенно служила для Згромадження працюючи головно катехиткою в захристії та кухні.
Перебувала на спільнотах: з 1951-1953 Карліно та з 1953-1955 в Пйонтку – де працювала в кухні. В роках 1955-1961 перебувала в спільноті у Валчі, в роках 1961-1966 в Ґоленьові де сумлінно занималася захристією.
В 1966 році с. Партенія з Ґоленьова на коротко переїхала до Матчина де через рік працювала серед хворих дітей.
В 1967 році переїхала до Перемишля де через 10 літ невтомно збирала дітей, вела катехизацію, приготовляла до Першої Сповіді і Врочистого Святого Причастя.
В 1978 році с. Партенію з Перемишля Настоятелі призначили до Ґоленьова де чотири роки надалі занималася катехизацією, доїжджала до дітей в Тшебятові, Плотах, Робах, Ґожиславі, Мжежині.
У вересні 1982 році переїхала на спільноту до Круклянок на Мазурах де впродовж 11 років навчала катехизм наших дітей в Венгожеві, Байорах, Ґуях, Собєхах і Круклянках, Єзьоровскіх, Кутах. Сестра Партенія з великим відданням збирала дітей, оранізувала катехізацію, де було навіть двоє чи троє дітей, Вона була готова завжди до них їхати. Дуже гарно працювала з дітьми, вчила їх катехизму, Св. Письма, вчила різних віршів, і сама писала інсценізації, які пізніше діти по парафіях презентували. Батьки дітей та парафіяни дуже цінили працю і служіння с. Партенії, для якої важливе було, щоб діти вчилися катехизму у рідній мові та обряді. Дуже дбала про красу наших церков, шила обруси, рушнички, дальматики, строї дітям, щоб могли гарно виступати в різдв’яних дійствах, тощо. Люди знали с. Партенію як справжню катехитку, яка завжди все цікавилася дітьми, чому їх не має на катехизі, гворила з батьками, чому вони не подбали, щоб дитина прийшла вчитись свого катехизму. Це свідчило про Її велике заангажування і турботу.
Коли катехизація перейшла до навчання в школах, на жаль с. Партенія не могла вчити, бо не мала відповідних кваліфікації. Дуже радо погодилася займатись дбанням про красу Божого храму – церквою. В 1993 році зі спільноти в Круклянках переїхала до Перемишля де призначено Її на захристіянку до Архикатедрального Собору Івана Хрестителя. Замешкала у спільноті Сестер при вул. Попєля 6. Кожного дня ходила до церкви де дуже жертвенно через 11 років сповняла свої обов’язки, як завжди дбала про все, про ризи, церковну білизну, квіти а особливо пальми які вирощува і ними прикрашувала Церкву, порядки, все, що було потрібно.
З огляду на вік, та брак здоров’я, коли вже не було сили займатися захристією в 2004 році переїхала на спільноту до Ольштина, де скільки могла допомагала сестрам. Однак сили опускали, щораз більше. Будучи вже на пенсії в 2008 році переїхала на спільноту в Пралківцях де недалі допомагала Сестрам в домашніх працях спільноти.
З роками коли погіршився стан здоров’я надалі перебувала в Екуменічному Домі Соціальної Допомоги в Пралківцях. Останній час, був для нею дуже важкий, не могла ходити, треба було Нею вповністю зайнятися. Досвідчена тайною терпіння яке віримо, що Бог прийняв в повні.
До остатнього віддиху життя мала професійно медичну опіку якої потребувала 24 год на добу. Так дожила благословенного віку – 100 років.
Господь покликав Її до себе 04.02.2025р. р. на 100 році життя і 82 чернечого покликання в Згромадженні Сестер Служебниць Непорочної Діви Марії. Сестра Партенія ціле своє життя була вдячна Богу за дар покликання. Любила Згромадження, Церкву, свій народ. Служила з радістю віддана до кінця у всьому, що виконувала бо знала, що робить це все ради Христа. Залишила нам добрий приклад вірного служіння Богу, для Згомадження і Церкви. Енергійна, повна життя, вдячна за все, завжди з молитвою на устах і усмішкою.
Нехай Господь нагородить Сестру Партенію Марію Куриляк за Її віддане служіння, за це слово яке несла і сіяла у серцях дітей, вічним і щасливим огляданням Бога на небесах. Вічна Їй пам’ять.