Табір вихідного дня у Гломчі: простір молитви, родини та Божої благодаті
З 21 по 22 серпня 2026 р. в селі Гломча відбувся табір вихідного дня для сімей із дітьми. Це були два дні разом — далеко від щоденних турбот, але близько до Бога, природи й одне до одного.
На зустріч завітало сім родин, загалом близько 25 учасників. Хтось ночував у наметах, дехто зупинився в парафіяльному домі, а ще одна сім’я знайшла затишок у місцевих парафіян.
До цієї великої події готувалися заздалегідь і кожен зробив свій внесок у створення спільного свята. Господь подарував нам чудову й теплу погоду.
Хоча вночі трохи дощило й гриміло, усі почувалися в безпеці під покровом Матері Божої Гломської. Саме з Молебню до неї ми й розпочали наш шлях, щиро дякуючи Богові за все, що маємо, за Україну та просячи про благословенне проведення цих днів.
Програма була насиченою, гармонійно поєднуючи відпочинок і духовне збагачення. Ми брали участь у Божественній Літургії, зміцнювалися Святим Причастям та молилися за всі родини й парафіян, а кожен охочий мав можливість приступити до сповіді.
Особливим моментом духовної науки стали відвідини отця Богдана Кішка з Мокрого, який виголосив чудову лекцію про роль подружжя у світлі Катехизму «Христос – наша Пасха».
Окрім духовних розмов, на учасників чекали інтелектуальні та активні розваги. Команди перевіряли свої знання в захопливій вікторині, а згодом проходили велику пригодницьку гру з цікавими квестами.
Вечори ж дарували особливий затишок: ми збиралися біля вечірньої ватри, співали пісні прослави, смачно вечеряли, грали в ігри та багато сміялися.
Літургія, сповідь і спільна молитва надали цим дням передсмаку неба, де душа раділа єднанню з Творцем, а тіло набиралося сил від свіжого повітря та смачнющих обідів.
Після завершення програми та традиційного спільного фото ніхто не поспішав роз’їжджатися. Усім було настільки добре разом, що більшість гостей вирішила залишитися ще на одну ніч, аби в неділю о 7:15 ранку піти на Службу Божу.
Завдяки нашим родинам Гломська церква була вщент переповнена! Це був благодатний час, сповнений присутності Святого Духа та материнської любові Божої Матері.
Тепер залишаються теплі спогади, світлини та палке бажання зустрітися знову. Щиро дякуємо кожному, хто приїхав, допомагав, готував, організовував і творив цю по-справжньому сімейну атмосферу. Нехай Добрий Господь благословить і винагородить вас сторицею! І пам’ятаймо: Бог є любов, а Пресвята Євхаристія, за словами Карло Акутіса, — це автострада до Неба. До нових зустрічей!
Автор: о. Володимир Алфавіцький
Obrazki we wpisie
Podziel się z innymi
Osoby we wpisie
Parafii we wpisie
Komisje i Wydziały we wpisie
Plan duszpasterski
Katedra online
Pełnia Wiary
Kalendarz
З глубоким жалем повідомляме, же 27 жовтня 2026 року у Вроцлаві, проживши 84 роки, відишла Ольга Трохановська з роду Канюк, котра през ціле своє житя била звязана з культуром, традициями і духовном спадщином свойой рідной Лемківщини.
Народила ся 22 липня 1942 року в Вафці, недалеко Фльоринки, у родині Марії та Штефана Канюків. Її дитинство, подібні як і долі тисячів лемків, було позначене трагедіом примусових виселень. В 1947 році, маючи лем пять років, разом з родичами, братами та сестром була примусово виселена в рамках акциі «Вісла» до Дзьєцьмяровіць коло Шпротави, на західні землі Польщі.
Там доростала і зачинала своє доросле житя. Закінчила Рільничий Технікум в Шпротаві, а наступні през долги роки працувала в рільничих організациях. Вела тіж власну господарчу діяльніст. Важне місце в Їі житю занимали віра, спільнота і діяльніст на благо Грекокатолицкой Церкви. През десятилітя била активном членкинім грекокатолицкой парохіі в Шпротаві, беручи участ в релігійним і суспільним житю місцевой спільноти. Брала участ в єпархіяльних з’їздах жінок і парохіяльних подіях. З особливом відданістю включила ся в праці повязани з пристосуваньом будинку на грекокатолицку церкву в Шпротаві, підтримуючи створіня місця молитви і стріч для місцевой спільноти.
Незважаючи на минули роки і житя далеко од рідних сторін, николи не втратила звязку з Лемківщином. Завжди згадувала єй з великом любовю, теплотою і туском. Радо вертала ся на землю своіх предків, до місць звязаних з дітинством і історійом родини. Особливе місце в Її серци занимала Лемківска Ватра в Ждинi, котра била для неї не лем святом лемківской культури, але тіж символом повороту до своіх коренів, стрічи з близкими і спільнотом, з котром през ціле житя чула ся звязана.
Її житя било свідоцтвом долі поколіня Лемків, котре дознало примусового виселеня, але помимо розлуки з рідном земльом заховало свою тотожніст, віру, традициі і памят о предках.
Лишиться в нашій памяти як особа глубоко привязана до родинних коренів, оддана своїй спільноті і вірна цінностям винесеним з родинного дому.
Вічная Їй пам’ять!
Похоронні урочистості світлої пам’яті Ольги Трохановської
У четвер, 29 жовтня 2026 року, о 18:00, у греко-католицькому храмі Преображення Господнього в Шпротаві (вул. Кошарова, 13) буде відслужено парастас за упокій душі новопреставленої Ольги Трохановської.
Похоронні урочистості розпочнуться у п’ятницю, 30 жовтня 2026 року, об 11:00, у греко-католицькому храмі Преображення Господнього в Шпротаві.
Після завершення богослужіння відбудеться прощальна процесія та супровід Покійної до місця вічного спочинку. Чин поховання відбудеться орієнтовно о 13:00 на комунальному кладовищі в Шпротаві.
Упокоїлася у Бозі мама єпископа Аркадія Трохановського
Sanktuarium w Jarosławiu
błahowist
