Ювілейний 2025 рік для нашої спільноти в Польщі має також зокрема незвичайне значення. Саме сто літ тому на Горі Явір, що на Лемківщині (за 3 км на південний захід від села Висова-Здруй, у повіті Устя-Горлицьке) почалися об’явлення Матері Божої.

Про об’явлення на Горі Явір джерела пишуть: «Важлива подія мала місцe 21 вересня 1925 р., коли-то з відпусту на Словаччині поверталися до свого села дві жінки — Фірия Дем’янчук, Теодозія Дем’янчук та з ними дівча Марія Гавлік. Повертаючись додому, коли переходили кордон, складали молитви подяки за це, що вдалося перейти щасливо і не зустріли пограничників. І сталося непередбачене: під час молитви враз освітило їх яскраве освітло. Таким ясним було воно, що на землі можна було стебла трави числити».

До цьогорічної прощі на Гору Явір, до санктуарію Матері Божої, запрошував Перемисько-Варшавський Митрополит Євген Попович: «Перед нами чергове паломництво, яке для вигнанців з рідних земель має особливе значения, це свята Гора Явір на Лемківщині, яку відвідують наші вірні, особливо під час перебування на «Лемківській Ватрі» в Ждині. Тому, кожного року, напередодні «Ватри», збираємося на Горі Явір, щоби там подякувати Божій Матері за опіку над нашим народом та просити про потрібні нам ласки. Цьогорічна проща є особливою тому, що саме цього року минає сто років від об’явлення Пресвятої Богородиці на святому місці. Храм, збудований на місці появи Матері Божої, також є відпустовим храмом, де вірні отримують ласку повного відпусту».

Божественну Літургію в п’ятницю 18 липня перед каплицею на Горі Явір очолив Пряшівський Митрополит Владика Йона Максим. Разом з ним перед жертовником стали: Перемисько-Варшавський Митрополит Євген Попович, Вроцлавсько-Кошалінський єпарх Володимир Ющак ЧСВВ, Ольштинсько-Ґданський єпарх Аркадій Трохановський та при співслужінні понад двадцяти наших священників, що прибули на це місце разом з вірянами своїх парафій і численними паломниками.

Під час проповіді Пряшівський Митрополит звернув увагу на те, що ціле життя ми кудись прямуємо, наче здійснюємо прощу, до місця, де добре, наприклад, до бабусі і дідуся. Перше, що роблять наші рідні, то пригощають нас їжею, щоб ми не були голодні, цікавляться нашим життям. Архиєрей нав’язав тут до об’явлення Богородиці на Горі Явір: «Господь знає про те наше (гамірне, швидке) життя і дає нам завжди можливість мати місце, де ми можемо зупинитися, дає можливість мати щось святе, де ми можемо прийти, присісти, призупинитися і подумати. Цікаво, що навіть ця жінка, яка йшла з Люцини (в Словаччині) з відпусту сто років тому, вийшла на цю гору, бо поспішала до свого дому(…), отримала від Богородиці можливість присісти, відпочити, подумати над своїм життям та висловити своє прохання». Нав’язуючи до уривку з Євангелія про Марію і Марту владика підкреслив, що Гора Явір є місцем, де можна присісти біля ніг Ісуса Христа, витишитися й почути Його голос, який знає наші болі, печалі і зітхання та хоче нам сказати слова потіхи і надії, бо кожен з нас має що принести до стіп Ісуса.

За приблизними підрахунками, паломників прибуло понад тисяча осіб. Вірні добиралися автомобілями, автобусами, але варто відзначити нечисельну 15 особову групу, яка під проводом о. Григорія Пацана здійснила чотиридневну пішу прощу з Розділля та подолали понад 45 км. Також, вперше по роках перерви, паломництво здійснила й група нашої молоді в кількості 25 осіб, яка під проводом о. Віталія Бойка та о. Ігоря Процика вирушила до цього місця бічними, лісовими дорогами з Новиці (центру «Сарепта») та подолала 20 км. Молодіжна група почала мандрівку в п’ятницю о 5 годині ранку.

Прямо зі Святої Гори Явір владики, духовенство та вірні подалися на місцевий цвинтар, щоби при могилі Гляфірії Дем’янчик відслужити Панахиду за упокій її душі. Присутні мали також нагоду стрінутися там з правнучкою Гляфірії, яка розповіла про деякі менше знані факти з життя свої прабабусі.

(бт), (вб)

Foto: Piotr Basałyga