Сьогодні в неділю по Різдві Господа Бога і Спаса нашого Ісуса Христа в Перемиському Соборі Архиєпископ Євген Попович Служив Святу Літургію з нагоди закриття Ювілейного Року. У Святій Літургії співслужили катедральні отці та були присутні численно зібрані вірні.

Публікуємо проповідь з цієї нагоди Архієпископа Євгена Поповича.

НЕДІЛЯ ПО РІЗДВІ – ЗАКРИТТЯ ЮВІЛЕЙНОГО РОКУ

Всечесні отці, преподобні сестри монахині!
Дорогі у Христі браття і сестри!

Христос Рождаться!

Святіший отець папа Лев у своєму послані на день Різдва Христового виголошеного з тераси Базиліки Святого Петра, яке традиційно називається словом для міста Риму і світу  «urbi et orbi», нав’язав до Ювілейного Року, який добігає до свого закінчення: «За кілька днів закінчиться Ювілейний Рік. Святі двері зачиняться, але Христос, наша надія, завжди залишається з нами! Він є Дверима, що завжди відчинені, які вводять нас у божественне життя. Це радісна звістка цього дня: Дитя, що народилося, є Богом, Який став людиною; Він приходить не для того, щоб засуджувати, а щоб спасати; Його поява не є швидкоплинною, Він приходить, щоб залишитися і дарувати Себе. У Ньому кожна рана зцілюється і кожне серце знаходить спокій і мир».

Згідно з хронологією Ювілейного Року,  у вечір Різдва Христового закрито «святі двері» в Базиліці Матері Божої Більшої – Santa Maria Maggiore, де зберігаються реліквії «вифлеємського вертепу». Від імені папи, «святі двері»  базиліки Пресвятої Марії закрив, архипресвітер Папської базиліки кардинал Роландс Макріцкас. Нагадаймо, що в тій базиліці є похований папа Франциск, який рік тому відкривав Святий Рік для всього християнського світу, як також це, що в тій базиліці зберігається чудотворна ікона Матері Божої Спасительки Риму – Salus Populi Romanum.

Сьогодні згідно з папською буллою «Надія не засоромить – Spes non confundit», «святі двері» закривається у всіх кафедральних храмах та інших святих місцях, які були наділені ласкою повного відпусту на час Святого Року. Пригадаю, що в нашій єпархії це були храми в; Ярославі, Любліні, Варшаві, Лодзі, Кракові, Ряшеві, Команьчи та відпустове місце на Святій Горі Явір, що на Лемківщині. Тисячі вірних в нашій єпархії, проходячи через «святі двері» та  дотримуючись правив Ювілейного Року, мали нагоду отримати ласку повного відпусту, який можна було жертвувати за себе або за померлих. Опісля, «святі двері» закриють в інших папських базиліках Риму, щоб на кінець, в день Господнього Богоявлення, 06 січня 2026 року, Святійший отець папа Лев, закриє «святі двері» в Базиліці Святого Апостола Петра на Ватикані. Черговий Ювілейний Рік, за словами Папи Лева, Церква відзначатиме у двохтисячну річницю спасительної смерті й воскресіння  Ісуса Христа, що припадає на 2033 рік.

Дай Боже, щоб ми всі дочекали чергового Ювілейного Року, але заки він настане, нам треба жити й трудитися далі, долаючи всі виклики щоденності й труди християнського життя, які можемо завіряти Божому милосердю, бо: «Закриваючи «святі двері», ми віримо, що серце Воскреслого, невичерпне джерело нового життя, завжди залишається відкритим для тих, хто уповає на Нього», сказав Архипресвітер Базиліки Святої Марії Більшої, під час обряду закриття «святих дверей».

Дорогі у Христі сестри й браття!

Те, що сьогодні закривається, – це не Божа благодать, а особливий період в житті Церкви, а тим, що залишається відкритим назавжди, є серце милосердного Бога. Сьогодні ми бачимо, як зачиняються «святі двері», але дверима, які насправді мають значення, залишаються двері нашого серця: вони відкриваються, коли ми слухаємо Боже слово, коли приймаємо ближнього, коли прощаємо і просимо прощення.

Щоб двері нашого серця залишалися відкритими, вперше в цьому серці має поселитися Ісус Христос, який з любові до нас прийшов у цей світ, народився від жінки, з любові до нас став вбогим. Як підкреслив Святіший отець папа Лев у Різдвяному послані для міста Риму і світу, Ісус Христос, через своє воплочення, взяв тягарі нашого життя на себе, не залишив нам тягару гріха, а сам поніс його за нас. Одночасно Ісус Христос показав нам те, що можемо зробити тільки ми, тобто щоб кожен взяв на себе свою частку відповідальності. «Саме так, бо Бог, Який створив нас без нас, не може нас спасти без нас (пор. св. Августин, Слово 169, 11. 13), тобто без нашої вільної волі любити. Хто не любить, той не спасається, він втрачений. І хто не любить брата, якого бачить, той не може любити Бога, Якого не бачить» (пор. 1 Ів 4, 20), сказав Папа Лев.

В Євангелії про народження Ісуса Христа, бачимо образ трьох мудреців чи царів, як дехто їх називає, які, віднайшовши Ісуса, поклонилися Йому, та як пише євангеліст Матей: «Попереджені вві сні до Ірода не завертати, пустилися іншою дорогою у край свій» (Мт.2,12). Це поняття  інша дорога має глибоке значення, бо усвідомлює нам, що коли людина віднайде у своєму житті Бога, тоді віднайде сенс свого життя і тоді всі її попередні мандри й витоптані стежки переходять в історію, а вона сама зачинає крокувати дорогою Божого Дитяти.

Тема дороги, яку визначає нам Ісус Христос, також знайшлася в папському посланні «urbi et orbi», бо за словами папи Лева; «Ісус Христос вказує нам дорогу, якою слід іти, щоб подолати конфлікти. (…) Без серця, вільного від гріха, серця, якому прощено, не можна бути мирними чоловіками та жінками й будівничими миру. Саме заради цього Ісус народився у Вифлеємі й помер на хресті: щоби визволити нас від гріха. Він — Спаситель. З Його благодаттю кожен з нас може і повинен зробити свій внесок, щоб відкинути ненависть, насильство, протистояння та втілювати діалог, мир, примирення.»

Дорогі в Христі!

Закриваючи сьогодні «Ювілейний рік», треба пам’ятати, що цей Рік не був «подією, яку слід списати після його закінчення», а є для нас радше запрошенням залишатися надалі в присутності Ісуса Христа, та від Його Матері, Пресвятої Богородиці, вчитися слухати Його Слово, яке породжує в нас віру, а віра породжує надію, а надія породжує любов, яка навчить нас перетворити найважливіші моменти Ювілею на оновлену молитву, конкретну увагу до бідних, примирення в сім’ях, креативну працю, милосердну присутність у громаді. Тільки так насправді зможемо бути «Церквою Ісуса Христа». Амінь.