Долаючи відстань, що розділяє нас 5.0
«Пізнавай ти Його на всіх дорогах своїх, і Він випростує твої стежки»
Прип. 3,6
Цього разу молитовні стежки привели до Торуня, де 9-11 жовтня 2026 р. зустрілися представники молодіжних спільнот з різних міст Польщі: «Обнова» з Любліна, «Дім», «Темпус» та «Василіянські аніматори» із Варшави, «На глибині» з Вроцлава, «На даху» з Кракова та «Каміно» з П’ясечна.
Вечір знайомства розпочався із зустрічі при світлі свічок. Учасники відповідали на запитання: «Чому ти тут? Якими талантами володієш? Чим можеш послужити? Що для тебе означає ламання хліба в сучасному світі?»
За кожним питанням стояло запрошення до роздумів. Чому я обираю бути тут? Що можу дати іншим? Чи готовий ділитися власним часом, здібностями та увагою?
У невимушеній атмосфері молодь мала нагоду почути особисті історії, познайомитися з новими людьми та по-новому поглянути на давніх знайомих.
У суботу учасники роздумували над особистою та спільною духовністю, стосунками людини з Богом і місцем віри в повсякденному житті. Доповіді від о. Ігора Процика та о. Амвросія Козака ЧСВВ стали нагодою замислитися над тим, як віра впливає на внутрішню переміну людини, а також над тим, як уникати формального підходу до духовного життя, зберігаючи його справжній зміст як в особистому житті, так і в спільноті.
Окремою частиною суботньої програми стала презентація напрацювань Форуму Душпастирства молоді в Європі, яку провела секретар комісії Лілія Голубець та заступник голови комісії о. Роман Коцуровський. Учасники ознайомилися з досвідом молодіжного душпастирства та ширшим баченням викликів, перед якими постає сучасна молодь.
Після насичених роздумами зустрічей учасники вирушили до монастиря, де провів екскурсію отець Сергій Гончаров ЧНІ, адміністратор місцевої греко-католицької парафії. Особливо пам’ятною для усіх стала прогулянка монастирським садом. Щире спілкування та частування смачними яблуками і горіхами навіяли на роздуми: які щедрі дари Твої, Господи!
Чудові враження також отримали від прогулянки Торунем: хтось продовжував обговорювати почуте на зустрічах і ділився власними історіями, а хтось просто насолоджувався можливістю побути серед своїх людей. День завершився молитовними чуваннями в церкві блаженного священномученика Івана Зятика. Увечері на всіх чекала цікава вечірня програма.
У неділю учасники зібралися на Божественну літургію, яка стала духовним завершенням з’їзду. Такі зустрічі дають усвідомлення того, як важливо мати спільноту, коли живеш далеко від дому. За кордоном вона стає місцем, де можна молитися рідною мовою, ділитися переживаннями, знаходити підтримку й відчувати, що ти не сам.
Усі роз’їхалися до своїх міст, але везли важливе нагадування: Бог часто провадить нас до себе через людей, яких нам посилає.
Автор: Романна Брездень
Фото: учасники



