З 3 по 5 жовтня 2025 р. відбулася вже четверта зустріч молоді під назвою «Долаючи відстань що розділяє нас 4.0». На спільну зустріч приїхали представники українських греко-католицьких спільнот з різних куточків Польщі: ТУСК «Обнова» (Люблін), «Дім» і «Темпус» (Варшава), «На глибині» (Вроцлав), «Еклезія» (Ряшів), «Адонай» (Щецін), “Йорданське море” (Старгард) та «На даху» (Краків). Цього разу нас гостинно вітало містечко Гурово-Ілавецьке, що на півночі Польщі.

Зустріч розпочалася з молитви у церкві Воздвиження Чесного Хреста, яку провадив парох о. митр. Іван Лайкіш разом із сотрудником о. Христофором Єдвабніком. Після Літургії молодь мала змогу поспілкуватися з о. Іваном та послухати про історію церкви та міста. Також відвідали парафіяльний дім, де мали можливість почути про його історію та почастуватися теплим чаєм зі смаколиками, які для молоді приготували парафіяни.

Атмосфера була надзвичайно теплою і щирою – відчувалося, що нас об’єднує не лише віра, але й спільна історія, мова та любов до українських традицій. «Де в б ви не були, ніколи не забувайте ким ви є», – ці слова пароха торкнулися до душі усіх присутніх. Саме у Гурові-Ілавецькому зберігається український дух – тут живуть нащадки українців, переселених під час операції «Вісла».

Особливою подією стала екскурсія місцевою школою. Сьогодні це найбільший навчальний заклад з українською мовою навчання для представників української меншини у Польщі. Директорка п. Марія-Ольга Сич з великою любов’ю розповіла про історію школи та її місію. Саме завдяки високому рівню освіти та прагненню зберегти свою ідентичність українство тут продовжує жити – у піснях, книжках, вишиванках і дитячих усмішках.

Важливе місце у програмі з’їзду зайняли дововіді сестри Наталі Маціни зі Згромадження сестер-служебниць НДМ та отця Романа Стороняка, який є відповідальним за працю з молоддю в Ольштинсько-Ґданській єпархії. Теми зустрічей відгукнулася усім присутнім, бо ж так важливо розуміти цінність можливості бути разом. Слова доповідачів, сповнені мудрості, віри й натхнення, нагадали кожному, що справжня спільнота є місцем духовного зросту. У сучасному світі, де люди часто відчувають ізоляцію, духовна організація – це місце присутності Бога, де кожен має значення.

Вечірні посиденьки у Гурові-Ілавецькому стали справжнім святом єдності – молодь співала українських пісень, ділилися історіями, сміялися й просто раділа тому, що може бути разом.

Коли прийшов час прощатися, ніхто не говорив про кінець. Бо «Долаючи відстань» – це не про географію, а про шлях серця – від страху до відкритості, від самотності до єдності. Учасники з’їзду поверталися додому з відчуттям, що кожна така зустріч залишає частинку світла. Можливо саме з цього світла виростає те, що зветься спільнотою – живою, щирою, Божою.

До зустрічі наступного року. Відстань подолано!

Автор: Романна Брездень, симпатик ТУСК “Обнова”, м. Люблін

Фото: учасники з’їзду