3 березня 1876 р. у с. Пакошівка Підкарпатського воєвідства народився Йосафат Коциловський, у майбутньому єпископ Греко-Католицької Церкви, єпископ Перемишський, Сяноцький та Самбірський, блаженний священномученик УГКЦ.

Владика помер 17 листопада 1947 р. в совітському лагрі Чапаївка біля Києва (у 1946 р. [25 червня], після повторного арешту був депортований до Радянської України). В роки правління комуністичного режиму в Україні тлінні останки єпископа Коциловського були таємно перепоховані [серед іншого] до могили на Личаківському кладовищі у Львові.

Останнє перезахоронення праху Владики Йосафата Коциловського відбулося 12 серпня 2001 року в церкві Благовіщення Пречистої Діви Марії в Стрию. Божественну Літургію очолив Патріярх УГКЦ Блаженнійший Любомир Гузар.

Владика Йосафат (в мирі – Йосиф) Коциловський народився в родині Петра і Катерини (з дому: Косар). Закінчив народну школу в рідному селі, а потім навчався в гімназіях Сяніка, Самбора і Ясла. У 1896 р. поступив на правничий факультет Львівського Університету.

У 1911 р. вступив до новіціяту ЧСВВ у Крехові. Вічні монаші обіти склав у 1916 р. Викладав богослов’я у монастирях Лаврова та Львова. У 1915–16 рр. був ректором Греко-Католицької Духовної Семінарії. 23 вересня 1917 р. висвячений на Перемиського єпископа Митрополитом Андреєм Шептицьким. Владиці Коциловському довелося управляти єпархією у винятково складний час: пережив розпад Австро-Угорської імперії, братовбивчу українсько-польську війну, надію на незалежну державу — Західноукраїнську Народну Республіу та її падіння, польсько-більшовицьку війну, організацію Польської держави, й її програну війну 1939 року.

21 вересня 1945 р. у Перемишлі Владику заарештувала польська безпека. Був звільнений але 26 червня заарештований органами НКВС і перевезений до Києва. Відмовився оселитися в СРСР та перейти до РПЦ. Засуджений до 10-ти років виправно-трудових таборів. Помер у таборі Чапаївка (недалеко Києва) для інвалідів 17 листопада 1947 року.

Беатифікований 27 червня 2001 року в Львові Папою Іваном ІІ на іподромі, де Папа відслужив дві меси — у латинському та візантійському обрядах.

(бт)