У Центрі Діалогу ім. св. Івана Павла ІІ у Торуні, при Духовній Семінарії, 28 жовтня 2025 року відбулася наукова конференція «Експатріація жіночих чернечих спільнот із територій східних теренів Другої Речі Посполитої». Подія зібрала сестер-монахинь, істориків, духовенство та осіб зацікавлених темою повоєнної долі жіночих чернечих згромаджень. Одним з організаторів була Історична комісії жіночих чернечих згромаджень в Польщі, до якої належить с. д-р Ірина Анна Дрозд, Згромадження Сестер Служебниць НДМ.

Засідання конференції розпочалися урочистою Літургією, яку очолив єпископ Аркадіуш Окрой, ординарій Торунської дієцезії. У своїй проповіді він наголосив, що життя сестер-монахинь є постійним свідченням віри та вірності Христу, особливо в контексті важких випробувань експатріації.
– «Саме їхнє тихе свідчення та вірність покликанню дозволили не лише вижити чернечим спільнотам, але й відродитися та розвиватися в повоєнній Польщі», – підкреслив єпископ.

Під час конференції – сестри з різних згромаджень – представили результати своїх досліджень щодо долі спільнот, які після 1945 року були змушені залишити монаші спільноти в Україні та на ново знайти своє місце в реаліях повоєнної Польщі.

– «Це дуже важлива тема. Для мене особисто надзвичайно значущим є те, що я можу брати участь у роботі Історичної комісії та представляти чернечі спільноти Греко-Католицької Церкви, які також глибоко зазнали репресій і переслідувань», – підкреслює с. д-р Ірина Анна Дрозд, директорка Екуменічного дому в Пралківцях.
– «Згромадження Сестер Служебниць Непорочної Діви Марії, – додає с. Ірина, – безповоротно втратило багато місць і домів, у яких реалізовувалася харизма служіння. Ці дослідження показують не лише втрати, а й величезний обсяг праці, яку сестри вклали у відбудову спільнот після 1945 року. Аналіз джерел доводить, що експатріація була не лише політичною чи адміністративною проблемою, але й глибоким екзистенційним досвідом. Служебниці втратили інституційне підґрунтя після ліквідації церковних структур і безпосереднього контакту з настоятельками. Жорстока депортація і переселення у межах акції „Вісла“ змушувала сестер переосмислити свою ідентичність в умовах конспірації, репресій і маргіналізації. На основі архівних матеріалів, проаналізувавши свідчення сестер, можна дуже виразно побачити, що Сестри не лише вижили, а й знайшли в собі силу та рішучість, щоб заново відродити Згромадження в Польщі й продовжити його місію серед вірних Греко-Католицької Церкви. Спільноти Сестер стали фундаментом відродження церкви в Польщі».

Результатом цієї конференції стала публікація (колективна праця) підготовлена сестрами, які належать до Історичної комісії жіночих чернечих згромаджень. Серед авторок і доповідачок була с. д-р Ірина Анна Дрозд.

Конференцію організували:

• Центр дослідження історії «Солідарності» та суспільного опору в ПНР при Університеті Миколая Коперника в Торуні,
• Історична комісія Конференції вищих настоятельок жіночих чернечих згромаджень у Польщі,
• Інститут Божого Милосердя.

Почесний патронат: Куявсько-Поморське воєводське управління.

Стаття про захід в eKAI

Фото: с. Ірина Анна Дрозд, ССНДМ