Молодь Перемисько-Варшавської архиєпархії молилася в Таллінні
«300 молодих вірних УГКЦ з України, Польщі та Німеччини беруть участь у 47-й новорічній зустрічі молоді, яку організовує спільнота з Тезе. Цьогоріч молодь молитовно зустрічатиме Новий рік у Таллінні (Естонія)», – заповідалося в статті на молодіжному інтернет-порталі УГКЦ «Дивенсвіт».
В групі паломників греко-католиків була також молодь з Перемисько-Варшавської архиєпархії. Молодь з Лемківщини (Сенкової, Гладишова, Боднарки та Розділля), Любліна, Тарнова та Лодзі долучилися до автобусу групи зі Стрийської єпархії організованої їхньою молодіжною комісією. Проща почалася з 26 грудня 2024 р. і завершилася 2 січня 2025 р.
Це був насичений, але дуже цікавий час під культурним та духовним оглядом. Окрім 4-денньої духовно-молитовної програми Тезе вдалося відвідати Вільнюс (Литва), Ригу (Латвія), Гельсінки (Фінляндія) та Гданськ (Польща), молитися у власних наміреннях і за мир в Україні у храмах цих міст: каплиці Матері Божої Остробрамської та васильянському монастирі у Вільнюсі, парафіяльному греко-католицькому храмі та римо-католицькій катедрі в Таллінні, греко-католицькому санктуарію в Гданську.
Паломництво дало можливість пізнатися та здружитися молодому поколінню греко-католицької молоді, які, вбільшості, вперше зустрілися на міжнародному молодіжному заході в «післяпандемійному» періоді та запалитися до активності на молодіжному полі. Також це була можливість поспілкувалися з іншою європейською молоддю, спільно молитися за єдність християн та привернення миру в Україні, на чому неодноразово наголошував настоятель монашої спільноти з Тезе брат Метью.
Можна ствердно сказати, що Ювілейний рік Католицької Церкви відкрито ноткою віри, надії та любові, яку показала молодь на 46-му європейському паломництві Тезе.
Автор: о. Віталій Бойко, керівник групи Перемисько-Варшавської архиєпархії
Фото: Vitalii Boiko, Liliia Golubets, Oksana Kovalchuk, Petro Verkholyak, Roman Kikh
Obrazki we wpisie
Podziel się z innymi
Osoby we wpisie
CARITAS Archidiecezji
Plan duszpasterski
Katedra online
Pełnia Wiary
Kalendarz
«Ти ж, коли постиш, намасти свою голову й умий своє обличчя, щоб не показати людям, що ти постиш, але Отцеві твоєму, що перебуває в тайні; і Отець твій що бачить таємне, віддасть тобі» (Мт 6,17-18).
Всечесні Отці
Преподобні Отці й Сестри в чернецтві
Дорогі в Христі Брати і Сестри
Слава Ісусу Христу!
У Сиропусну неділю входимо в час святого Великого посту, який згідно з нашою традицією розпочинається в цей день після Вечірні. Першим видимим актом Великого посту є обряд прощення, який за уставом богослужінь відбувається після Вечірні, але в парафіяльних спільнотах, в яких зазвичай не звершується повне Церковне правило, це здійснюється після Божественної Літургії. Літургійний акт прощення є відповіддю на заклик Спасителя, який сьогодні прозвучав в перших рядках Євангелія: «Коли ви прощатимете людям їхні провини, то й Отець ваш Небесний простить вам. А коли ви не будете прощати людям, то й Отець ваш Небесний не простить вам провин ваших» (Мт 6,14-15). Час Великого посту даровано нам на те, щоб ми отримали прощення провин наших від Отця Небесного. Але також задля того, щоб щирим серцем ми змогли заспівати на утрені в Неділю Пасхи: «Воскресіння день! Просвітімся торжеством, і одні одних обнімімо, та скажімо: Браття! І тим, що ненавидять нас, простім все з Воскресінням». Прощення провин, після особистого приготування, отримуємо звичайно у таїнстві Покаяння. Але, очікуючи на Господнє прощення, сам мушу бути готовим простити провини моїм ближнім, провини, які не раз мене глибоко зранили або вчинили мені велику духовну чи матеріальну шкоду. Хай сьогоднішній літургійний акт прощення буде проявом нашої готовності до постійного діалогу та знаком простягнутої руки до другої людини, яка вчинила мені зло чи може постійно завдає мені біль. Прощення не є простим жестом, бо простити значить бути готовим вийти назустріч людині, яка скривдила чи постійно кривдить нас. Акт прощення це процес, який вимагає від нас великої відваги та нашого смирення, процес, який є необхідним, щоб серце наше зазнало спокою, навіть тоді, коли цей акт треба повторювати багато разів. Апостол Петро поставив це запитання Ісусові: «Господи! Коли мій брат згрішить супроти мене, скільки разів маю йому простити? Чи маю до сімох разів прощати?» (Мт 18, 21). Тоді Ісус дав йому відповідь, яка сталася взірцем християнської науки про прощення та милосердя: «Не кажу тобі до сімох разів, а до сімдесяти раз по сім» (Мт 18,22). Вжите Ісусом Христом формулювання «сімдесять раз по сім», означає нескінченність, тобто наше прощення супроти ближніх не може обмежуватися до поодиноких випадків, але має бути здатністю глибоко вкоріненою в наше серце. Щоб уподібнюватись до серця Спасителя, сповненого любові, серця, яке всіх огортає та огріває теплом своєї доброти, як засвідчив сам Ісус Христос: «Прийдіть до мене всі втомлені й обтяжені і я облегшу вас. (…) Бо я лагідний й сумирний серцем, тож знайдете полегшу душам вашим» (Мт. 11,28-30).
Більше на сайті...
Zdjęcia z posta użytkownika Parafia p.w. Soboru Przenajświętszej Bogurodzicy i Pr Eliasza w Hłomczy
Sanktuarium w Jarosławiu
błahowist
