18 лютого 2019 року Святіший Отець Франциск призначив Преосвященного Владику Бориса Ґудзяка, єпарха Паризької єпархії святого Володимира Великого, Архиєпископом-Митрополитом Філадельфійським УГКЦ в США. Філадельфійська архиєпархія УГКЦ в США була вакантною, відтоді, як 16 квітня 2018 року повідомлено про те, що Папа Франциск прийняв зречення з уряду тодішнього архиєпископа і митрополита владики Стефана Сороки.

http://press.vatican.va/content/salastampa/it/bollettino/pubblico/2019/02/18/0137/00280.html

Біографія Владики

Дитинство та освіта

Народився 24 листопада 1960 року в м. Сиракузи (Нью-Йорк, США) в родині українських емігрантів родом із Львівщини. Закінчив католицьку середню школу, Академію християнських братів, а також Школу українoзнавства ім. Лесі Українки в м. Сиракузи. Брав активну участь у діяльності «Пласту». Впродовж 1978–1980 років навчання в Сиракузькому університеті, де отримав подвійний диплом бакалавра з біології та філософії. У 1980–1983 роках був семінаристом Колегії Святої Софії в Римі, де формувався під опікою Патріарха Йосифа Сліпого. Постать Патріарха відіграла визначальну роль в житті ще тоді молодого студента. Також навчався в Папському Урбаніанському університеті, де здобув бакалаврат з богослов’я. Проходив стажування при Колегії Святої Софії в Римі (1980–1983) — церковна історія та візантійська літургіка; у Віденському університеті (1985) — літня програма вивчення німецької мови; у Ягелонському університеті (1986) — літня програма вивчення польської мови; у Київському державному університеті та при Інституті літератури АН УРСР (1988) — українська мова та лінгвістика. У 1990 році був співголовою Організаційного комітету з’їзду «Українська молодь — Христові» у Львові. Відтак в період 1983–1992 років майбутній владика навчається в Гарвардському університеті (США), де здобуває докторат із церковної історії. Цього ж року повертається до Львова, де засновує Інститут історії Церкви та стає його першим очільником аж до 2002 року. Незважаючи на зайнятість, впродовж 1994–1995 рр. продовжує навчання в Папському східному інституті в Римі, де здобуває ліцензіат з богослов’я. По завершенні навчального року, знову повертається до Львова, де стає віце-ректором відновленої Львівської Богословської Академії до 2000 року.

Священиче служіння

26 листопада 1998 року Борис Ґудзяк рукоположений на священика у соборі Св. Юра у Львові єпископом Івано-Франківським Софроном Мудрим. Протягом 2000–2002 років сповнює служіння ректора Львівської Богословської Академії, а відтак, із зміною назви навчального закладу, з 2002 по 2013 роки — ректора Українського католицького університету у Львові.

Єпископська діяльність

21 липня 2012 року Папа Римський Венедикт XVI своєю буллою номінував отця-ректора Бориса Ґудзяка титулярним єпископом Каркабії та призначив екзархом Апостольського екзархату українців-католиків візантійського обряду у Франції, апостольським делегатом Бенілюксу та Швейцарії. 26 серпня 2012 року Блаженніший Святослав Шевчук у співслужінні із митрополитом Львівським Ігорем Возьняком та екзархом Великобританським Глібом Лончиною уділив о. Борису Ґудзяку архиєрейську хіротонію в архикатедральному соборі Святого Юра у Львові.

2 грудня 2012 року Блаженніший Святослав Шевчук звершив інтронізацію владики Бориса на престол екзарха в Соборі Паризької Богоматері у м. Парижі. 19 січня 2013 року Папа Римський Венедикт XVI номінував єпископа Бориса Ґудзяка єпархом новоутвореної Паризької єпархії святого Володимира Великого для Франції, Бельгії, Нідерландів, Люксембургу та Швейцарії.

 Філадельфійська архиєпархія

Філадельфійська архиєпархія — це складова частина Української Греко-Католицької Церкви із осідком у м. Філадельфія (штат Пенсильванія, США). Митрополича архиєпархія Філадельфії включає в себе Округ Колумбію, штати Вірджинію, Меріленд, Нью-Джерсі, Делавер, Східну Пенсильванію до східної межі таких районів як: Поттер, Клінтон, Сентр, Міффлін, Гантінґдон і Фултон. Таким чином, загальна площа території складає близько 230 829 км2, а чисельність населення — близько 31 405 568 осіб. Завдяки своєму географічному розташуванню Філадельфійська архиєпархія межує із Пармською єпархією на півдні та заході, а також із Стемфордською єпархією — на півночі. Окрім цього, на сході архиєпархія омивається водами Атлантичного океану.

Архиєпископ Філадельфійський є митрополитом для українських єпархій в Сполучених Штатах Америки: Стемфордської єпархії (Коннектикут, США), Чиказької єпархії (Ілліннойс, США) та Пармської єпархії (Огайо, США).

Відповідно до статистичних даних за 2016 рік Філадельфійська архиєпархія налічує 13 051 вірних, для яких здійснюють душпастирське служіння 58 священиків, серед яких 55 єпархіальних та 3 ієромонахи, та 7 дияконів. Також в архиєпархії присутні богопосвячені особи: 3 ченця та 44 черниці. Душпастирський провід зосереджений у 64 парафіях.

Катедральним храмом Філадельфійської архиєпархії є собор Непорочного Зачаття Пресвятої Богородиці у м. Філадельфія (штат Пенсильванія, США).

З історії архиєпархії

Католики візантійської традиції в Австро-Угорській імперії називалися русинами (рутенцями). В кінці 1870-их років вони в великій кількості почали емігрувати до Сполучених Штатів. Перший священик прибув до США у 1884 році і освятив їхню першу побудовану церкву в Шенандоа, Пенс. Ці католики були віддані під юрисдикцію Латинського ординаріату за місцем проживання згідно з Апостольським листом Папи Лева ХІІ «Orientalium Dignitas» (1895 року). У 1907 році єпископ Сотер Стефан Ортинський був призначений Папою Пієм Х українським католицьким єпископом в США, але він мав здійснювати свою юрисдикцію як вікарний єпископ різних латинських єпископів, у дієцезіях, в яких проживали його вірні. 28 травня 1913 року Апостольський Престіл надав єпископові Сотеру Ортинському повну пряму юрисдикцію і незалежність від латинських ординаріатів, створивши екзархат нашої Церкви під опікою Апостольського Легата в м. Вашингтоні. 17 серпня 1914 року Конгрегація Поширення Віри видала декрет про управління Греко-Католицькою Церквою в Америці на наступні 10 років під назвою «Cum Episcopo».

Передчасна смерть спіткала єпископа Сотера Ортинського 24 березня 1916 року. Перша світова війна утруднила комунікацію з дієцезією в Україні. Святий Престіл не призначив наступника, але наказав Апостольському Легату призначити двох священиків тимчасовими адміністраторами, одного для вірних, які прибули з провінції Львівсько-Галицької (Галичина і Буковина), а іншого — для тих, які походили з інших частин Австро-Угорської імперії, і які пізніше отримали назви Угорщина і Хорватія. Цей поділ давав дозвіл кожній з груп вірних відділитися від існуючої парафії та заснувати свою власну, визначаючись чи то за походженням, чи то за мовою, що мало бути вирішене більшістю вірних в кожній парафії. Менші групи часом обирали не відділятися, але залишатися з більшістю місцевої парафії.

Це розділення стало безповоротним, коли в 1924 році кожній групі був призначений єпископ. Для вірних, які походили з Львівсько-Галицької провінції, 20 травня 1924 року в Філадельфії (Пенсильванія, США) єпископом (згодом Апостольським екзархом) був призначений єпископ Констянтин Богачевський. Філадельфійський екзархат тоді нараховував 144 церкви, 102 священики і 237 500 вірних. 20 липня 1956 року Папа Пій ХІІ створив Апостольський екзархат Стемфорду (Коннектикут, США), підпорядкувавши йому парафії, які знаходилися в штаті Нью-Йорк і в Новій Англії, і призначив першим титулярним єпископом Амвросія Сенишина, який попередньо був єпископом-помічником Філадельфійським. У Філадельфійському екзархаті залишилося 193 священики, що обслуговували 122 парафії (без місій і каплиць) та 220 000 вірних. 12 липня 1958 року той самий Папа Римський заснував провінцію Філадельфії, яка складалася з Філадельфійської архиєпархії українців та єпархії Стемфорду (Коннектикут, США). 14 липня 1961 року Папа Іван ХХІІІ відділив західну частину Філадельфійської архиєпархії, куди ввійшли всі штати США на захід від західної межі Огайо і на захід від Міссурі та Міссісіпі, та заснував українську єпархію св. Миколая в м. Чикаго. В час канонічного заснування єпархії 12 грудня 1961 року єпископ Ярослав Габро був призначений її першим єпископом. У 1961 році Філадельфійська архієпархія мала 97 парафій (не враховуючи 22 каплиць і З місій), 141 священика та 161 000 вірних.

У 1971 році іменовано єпископів-помічників Василя Лостена й Івана Стаха; у 1977 році після смерті Амвросія Сенишина Стемфордський єпископ Йосиф Шмондюк став Філадельфійським митрополитом (помер 1978 року).

1979 рік — митрополитом став Мирослав Любачівський; опісля його обрання на архиєпископа-помічника Львівського Верховного Архиєпископа, Синод Єпископів висунув кандидатом на Філадельфійського митрополита Степана Сулика, якого папа Іван Павло II затвердив 22 грудня 1980 року. Єпископом-помічником став Роберт Москаль у 1982 році. Стан Філадельфійської архиєпархії у 1982 році: 111 парафій, 128 священиків, 167 500 вірних. Філадельфійська архиєпархія має свою духовну семінарію Святого Йосафата при Католицькому Університеті Америки у м. Вашингтон (США).

5 грудня 1983 року Папа Іван Павло ІІ заснував єпархію св. Йосафата в Пармі (Огайо, США), яка включала штати Огайо, Кентуккі, Техас, Міссісіпі, Алабама, Джорджія, Флорида, Північна і Південна Кароліна, Західна Вірджинія та Західна Пенсильванія. 29 лютого 1984 року у час канонічного заснування єпархії єпископ Роберт Москаль був призначений її першим єпархом.

29 листопада 2000 року Степан Сулик подав у відставку і наступним митрополитом був обраний Степан Сорока.

16 квітня 2018 року Папа Франциск прийняв зречення владики Стефан Сороки з уряду архиєпископа і митрополита Філадельфійського і призначив Апостольським адміністратором вакантного осідку владику Андрія Рабія, дотеперішнього єпископа-помічника Філадельфійської архиєпархії.

За матеріалами: https://synod.ugcc.ua/

00000