Під час чергового засідання Синоду Єпископів УГКЦ у понеділок, 11 вересня, владикам представили наступні титули Кодексу канонів УГКЦ.

Одна з основних компетенцій Синоду Єпископів УГКЦ — видання законів для усієї Української Греко-Католицької Церкви. Тож кожне щорічне засідання Синоду передбачає розгляд канонічних питань. Тим паче, що саме зараз відбувається напрацювання Кодексу канонів УГКЦ.

11 вересня упродовж трьох засідань Робоча група з опрацювання Кодексу канонів УГКЦ представила чергові 10 титулів. Їх представляли: о. Олег Хортик — два титули — «Єпархії та єпископи» й «Екуменічна діяльність та міжрелігійний діалог», о. Сергій Стесенко — «Євангелізація і місійна діяльність УГКЦ» і «Церковне навчання», о. Андрій Кулієвич — «Миряни», о. Роман Тереховський — «Посвячення і благословення, святі місця і часи, культ святих, обіт і присяга» та «Хрещені некатолики, які приступають до повної єдності з Католицькою Церквою», о. Роман Дутчак — «Про Божий культ і зокрема про Святі Таїнства», Андрій Ханас — «Карні санкції», Гельмут Прее — «Об’єднання вірних».

Очолив групу владика Євген Попович, архиєпископ і митрополит Перемишльсько-Варшавський. Саме його в коментарі пресслужбі Серкретаріату Синоду Єпископів УГКЦ ми попросили коротко пояснити, про що йдеться в кожному з титулів.

Титул «Єпархії та єпископи»

Цей титул передбачає цілий спектр справ, пов’язаних із урядом єпархіального єпископа, з організацією праці єпархіальної курії, із виборами єпископа, з цілим життям єпархії. Цей титул у першому читанні отримав затвердження єпископів Синоду. Тож тепер ми візьмемо до уваги всі рекомендації владик, які сьогодні прозвучали, і готуватимемося до другого читання наступного року.

Титул «Миряни»

Цей титул доволі короткий, але він подає характеристику мирянина Української Греко-Католицької Церкви. Насамперед, хто є мирянином, що він не є ні монахом, ні священнослужителем. Це — особа, яка через сам факт хрещення чи прийняття до нашої Церкви є її членом. Тож цей титул також окреслює різні завдання та обов’язки наших мирян у Церкві в тому часі, у якому ми зараз перебуваємо. Також цей титул уже затверджено в першому читанні.

Титул «Об’єднання вірних»

Це — доволі важкий у підготуванні титул. Він наповнений великою кількістю технічних термінів, певних нюансів. У ньому йдеться про об’єднання вірних, які існують у Церкві. Згідно з ідеєю цього титулу, ми ділимо ці об’єднання на приватні та публічні. Тому тут також подано їхні розрізнення та компетенції. Зокрема, хто компетентний у визнанні об’єднання, у наданні статутів цьому об’єднанню, як воно має працювати, які його завдання та місія в Церкві. Як бачимо, це — доволі важливий титул. Адже через нього ми звертаємося до тієї традиції, яка має місце в нашій Церкві, а також до традиції церковних братств. Церковне братство — це також об’єднання, які були в Церкві, але по-іншому називалися. Цей титул також затверджений і буде поданий на друге читання після опрацювання зауважень.

Титул «Євангелізація і місійна діяльність УГКЦ»

У Кодексі канонів Східних Церков цей титул сформований і названий «Євангелізація народів». Але відповідно до думок отців нашого Синоду, цей титул був переоформлений. Після первісної назви «Євангелізація» ми додали «Місійна діяльність УГКЦ». Тобто, це титул, у якому говоримо про місійну діяльність нашої Церкви і там, де немає церковних структур. Ми йдемо туди та зустрічаємо різних людей, які хочуть приєднатися до нашої Церкви і виявляють свою волю бути її членами. Цей титул авторства робочої підгрупи, яку очолює о. д-р Сергій Стесенко, також затверджений.

Титул «Екуменічна діяльність та міжрелігійний діалог»

Цей титул дуже важливий у контексті конфесійної ситуації в Україні, де маємо різні Православні Церкви, багато протестантських спільнот, а між ними є ми. Тож виникають питання про те, як діяти і як співпрацювати в тому міжрелігійному світі, у якому сьогодні перебуває наша Українська Греко-Католицька Церква. Титул також затверджений і буде допрацьований.

Титул «Хрещені некатолики, які приступають до повної єдності з Католицькою Церквою»

Цей титул отримав окреме схвалення синодальних отців, адже вирішує певні проблеми, із якими стикаємося у житті. Він чітко говорить про те, як чинити, що і хто може робити, якими компетенціями наділений парох, мирянин, єпископ чи навіть Синод Єпископів. У тій делікатній сфері маємо справу з особами, охрещеними в некатолицькій Церкві, але які хочуть приєднатися до Католицької Церкви.

На післяобідній сесії Синоду Єпископів УГКЦ було розглянуто ще чотири титули: «Церковне навчання», «Про Божий культ і, зокрема, про Святі Таїнства», «Карні санкції» та «Посвячення і благословення, святі місця і часи, культ святих, обіт і присяга».

На шляху до затвердження Кодексу канонів УГКЦ

«Наш майбутній кодекс передбачає 19 титулів. На Синоді 2021 року ми прийняли чотири титули, у 2022 році Синод Єпископів УГКЦ прийняв у першому читанні п’ять титулів. На сьогодні кодекс готовий на 75 %. Після першого читання ми працюємо над поправками, які нам надає Синод, робимо мовну та технічну редакції, і він йде на друге читання. Якщо він був затверджений у другому читанні, то буде готовим на 95 %. Тоді робимо переклад на італійську мову, і даємо його на затвердження Апостольській столиці», — наголосив на завершення митрополит Євген Попович.

Відповідаючи на запитання про зв’язок між Кодексом канонів Східних Церков і Кодексом канонів УГКЦ, архиєпископ Євген Попович закцентував: «Кодекс канонів Східних Церков є базовим документом для всіх Східних Католицьких Церков. Ми на основі цього кодексу, рішення наших Синодів і традиції пишемо свій кодекс. Коли наш кодекс затвердить Апостольський престіл, то в нашій Церкві матимемо Кодекс канонів Східних Церков і Кодекс канонів УГКЦ, який допомагатиме у служінні, яке здійснює наша Церква».

Також владика Євген Попович представив синодальним отцям стан судочинства в Українській Греко-Католицькій Церкві.

Робота над Кодексом канонів УГКЦ триває.

00000