ПАСТИРСЬКИЙ ЛИСТ МИТРОПОЛИТА ПЕРЕМИСЬКО-ВАРШАВСЬКОГО З НАГОДИ ПІДСУМКІВ МИНУЛОГО 2022 РОКУ

ПАСТИРСЬКИЙ ЛИСТ МИТРОПОЛИТА ПЕРЕМИСЬКО-ВАРШАВСЬКОГО З НАГОДИ ПІДСУМКІВ МИНУЛОГО 2022 РОКУ

ПАСТИРСЬКИЙ ЛИСТ МИТРОПОЛИТА ПЕРЕМИСЬКО-ВАРШАВСЬКОГО З НАГОДИ ПІДСУМКІВ МИНУЛОГО 2022 РОКУ

Христос Народився!

Всечесні Отці,
Преподобні сестри,
Дорогі в Христі брати і сестри!

За нами насичений час Різдвяних, Новорічних та Богоявленських свят. Зараз наші оселі відвідують священники, щоб поблагословити та освятити їх йорданською водою, обмінятися з нами кількома словами про наші спільні справи та про все те, що якоюсь мірою стосується нашого родинного, парафіяльного, загальноцерковного та всенаціонального життя, особливо в тих сумних часах війни росії проти України. Час коляди – це особлива нагода для кожного з наших парохів бути близько до своїх парафіян та без жодних обмежень почути їхній турботливий голос, це час, в якому можемо доторкнутися “ран Тіла Христового, яким є наша Церква та багатостраждальний Український Народ”, час, в якому можемо зробити якісь підсумки та поділитися нашими планами на найближчий період.

Сьогодні також і я бажаю поділитися з Вами деякими підсумками за минулий рік та нашими планами на цей 2023 рік.

Рік 2022 – це час несмілого виходу з пандемії, яка на повних два роки неначе “заморозила” наше життя, та одночасно це час героїчної оборони нашої батьківщини України перед російською агресією, яка, на жаль, триває далі й несе нам руїну, смерть та невимовні страждання. Сьогодні бажаю подякувати кожному з Вас, хто став на захист України, несучи їй всесторонню допомогу, особливо тим, хто відкрив свої серця й домівки для воєнних біженців, зокрема для жінок з дітьми та старших й немічних людей, яким війна забрала дім та спокійне мирне життя. Дякую також за постійну гуманітарну допомогу, яку Ви організовуєте у своїх парафіяльних спільнотах та передаєте тим, хто сьогодні найбільше потребує її в Україні. Усі ті благородні жести підтримки України, яка бореться з російською навалою та страждає від цієї божевільної війни, важко перерахувати та оцінити. Але все, що кожен з Вас робить для України, бачить Господь, Який кожному з нас, у свій час віддасть сторицею, коли станемо перед Ним та почуємо Його слова: “Був я голодний і Ви мене нагодували… був я втікачем і Ви мене прийняли… Увійдіть у радість мою!». Якщо подивитися на матеріальний вимір цієї підтримки, то на основі тільки часткових звітів, які я отримав з парафій та наших церковних структур, ця допомога дорівнює сумі двом з половиною мільйона злотих! (точно 2.478.000,- зл.) Чи це мало?! Ні, це велика сума, якщо взяти до уваги невелику кількість наших вірних та наші фінансові можливості.

Попри війну ми старалися вести нормальне парафіяльне та єпархіальне життя, яке було насичене значними подіями, про які хочу пригадати.

З огляду на війну в Україні, Перемишль став місцем, в якому вперше за всю історію відбувся Синод єпископів Української Греко-Католицької Церкви. Для нашої єпархії це був немалий виклик та завдання, з яким, незважаючи на різні обмеження, ми впоралися. А для наших вірних час Синоду був благословенним, бо саме у Неділю, 10 липня, владики відвідали частину наших парафій та очолили святкові богослужіння, відвідали святі місця та були близько наших сердець.

Іншою вагомою подією, яка мала місце в минулому році, був спільний Собор  наших єпархій, який відбувся у Поршевіцах біля Лодзі. На цьому Соборі делегати від усіх парафій прийняли низку рішень, в тому числі рішення про реформу літургійного календаря. Хочу пригадати, що понад 80% соборових делегатів сказало “так” реформі календаря, 12% було проти, та 8% – не визначилося. До речі, голоси соборових делегатів щодо реформи літургійного календаря в якійсь мірі відображають волю вірних, яка була висловлена під час опитування в 2016 році.

У минулому році нам вдалося завершити процес творення спільного для трьох наших єпархій Церковного Трибуналу, який отримав визнання з боку Апостольської Столиці та вже розпочав свою працю. Утворення незалежного Трибуналу було одним з останніх актів творення незалежних структур нашої Церкви в Польщі.

Минулий рік – це також час розвитку інших структур нашої єпархії задля покращення душпастирської опіки над вірними. Покликано до життя нову парафію святих Апостолів Петра і Павла в Pruszkowie та утворено нові душпастирські осередки в Głownie, Wołominie i Dębicy. Актуально тривають старання про відкриття чергових душпастирських осередків, зокрема в Cieszynie, Mielcu i Stalowej Woli. Таким чином, на сьогодні в архиєпархії діють 43 парафії, 12 душпастирських осередків та дві монастирські церкви, які не мають статусу парафії. Загалом з єпархією пов’язані сорок вісім священнослужителів, з яких троє – це постійні диякони, двоє дияконів, які готуються до прийняття ієрейських свячень, троє священнослужителів пенсійного віку та четверо душпастирів, які одночасно є членами монаших чинів. У духовній семінарії в Любліні до служіння в нашій єпархії готуються ще шестеро семінаристів.  Одним з вагомих завдань Церкви є катехизація. У навчальному році 2022/23 на навчання релігії записалося 765 дітей та 228 молоді, яким послуговує 9 світських катехитів, 4 сестри та 23 священнослужителі. Разом у місію навчання наших дітей та молоді залучено 36 вчителів греко-католицької релігії.

За минулий рік, з огляду на присутність нових вірних з України, які, втікаючи від війни, серед нас знайшли свій новий дім, значно зросла кількість хрещень. Зазвичай кожного року в середньому ми записували близько двісті хрещень у парафіях нашої архиєпархії. У 2022 році в наших парафіях охрещено 868 (вісімсот шістдесят вісім) дітей! Це для нас справді астрономічний зріст! Дай Боже, щоб всі новоохрещені діти далі зростали у вірі батьків, носієм якої є наша Українська Греко-Католицька Церква. Говорячи про хрещення, вважаю, що варто поділитися іншими інформаціями, зокрема про шлюби та похорони. Отже, у минулому році в наших парафіях повінчано 104 пари, з яких 57 – це шлюби між  греко-католиками, 15 – це міжобрядові шлюби (між греко-католиками та   римо-католиками) та 32 – це міжконфесійні шлюби, серед яких є шлюби з православними різних деномінацій, протестантами, послідовниками ісламу та євреями. За минулий рік від нас відійшло у вічність 78 вірних. Декілька вірних – за погодженням між зацікавленими єпископами – перейшло до іншої церкви свого права. Не зафіксовано жодного акту віровідступництва (apostazji)!

Життя єпархії та наших церковних структур було б важким без матеріальної підтримки всіх наших парафій та вірних зокрема. Бажаю висловити мою подяку всечесним отцям-парохам та Вам, дорогі вірні, за постійну фінансову підтримку, яка в цьому році – незважаючи на великі витрати, пов’язані з підтримкою України, та загальну економічну кризу – не стала меншою, ніж у попередніх роках. На статутні завдання архиєпархії, в рамках збірки з першої Неділі кожного місяця (катедратик), в минулому році зібрано 211.033,00,- злотих (двісті одинадцять тисяч тридцять три). На утримання Митрополичої Греко-Католицької Духовної Семінарії в Любліні в наших парафіях зібрано 55.128,00,- злотих (п’ятдесят п’ять тисяч сто двадцять вісім). На загальноцерковні збірки, такі як поміч Апостольській Столиці (Петровий гріш), Синодальний, Місійний та Андрієвий Фонди, Поміч Церкві у Святій Землі тощо, – зібрано разом 58.715,00,- злотих (п’ятдесят вісім тисяч сімсот п’ятнадцять). На статутну діяльність Карітасу Перемисько-Варшавської архиєпархії зібрано 111.759,00,- злотих (сто одинадцять тисяч сімсот п’ятдесят дев’ять). Разом зібрано в 2022 році 436.635.00,- злотих (чотириста тридцять шість тисяч шістсот тридцять п’ять). За Вашу жертовність та великодушність ще раз щиро дякую!

Перед нами нові завдання та нові виклики, які нам принесе 2023 рік. Мабуть, ще деякий час будемо жити в тіні війни, яка ранить наші серця та несе смерть по Україні! Однак неодноразово я говорив Вам, при нагоді інших звернень та святкових побажань, що не слід нам падати духом, бо ворог і його посіпаки – носії ідеології “русского міра” – тільки чекають, щоб ми втратили віру в сенс нашої боротьби, перенесеного терпіння та пролитої крові! В цій війні не йдеться про якісь територіальні здобутки, мова йде про наше майбутнє як окремого самобутнього народу, який хоче жити у колі вільних народів світу, а не бути “малоросом” та знову, на наступних сотні років, стати заручником “русскої імперії” і своїми кістками вимощувати сибірську тайгу. Тому прошу кожного з Вас продовжувати молитися за перемогу в цій несправедливій війні та, в міру наших скромних можливостей, далі нести всіляку поміч Україні, яка захищає також наше майбутнє!

Вірю, що разом подолаємо всі виклики, які вже ставить перед нами життя в 2023 році та які несе нам війна! У виконуванні всіх наших завдань та нашої місії стіймо разом як одна велика Христова родина, а тоді не страшними будуть для нас виклики, завдання, а може, і чаша терпіння, яку з волі Божої треба буде випити.

З пастирським благословенням,

+ Євген Попович
Архиєпископ і Митрополит
Перемисько-Варшавський

Перемишль, 23 січня 2023 року, в день літургійного спомину Пратулинських мучеників.
Вих. Число 45/І/2023

Увага: Всіх отців парохів, адміністраторів, ректорів прошу зачитати цей пастирський лист на всіх Службах Божих в Неділю 29 січня, замість недільної проповіді.

Print this pageEmail this to someoneShare on Facebook0Share on Google+0Tweet about this on Twitter0Pin on Pinterest0Share on LinkedIn0Share on VK