31 травня 1996 р. Папою Іваном Павлом ІІ, в результаті реорганізації структур Української Греко-Католицької Церкви була утворена нова церковна адміністративна одиниця – Перемисько-Варшавська Митрополія. Перемиську Єпархію піднесено рішенням Апостольської Столиці до гідності Архиєпархії. Отримала вона назву: Перемисько-Варшавська Архиєпархія. Одночасно територію новоутвореної Перемисько-Варшавської Митрополії було поділено на дві частини вздовж Вісли. З території, яка знайшлася по лівому боці утворено нову церковну структуру, якою стала Вроцлавсько-Ґданська Єпархія з новим єпископським осідком у Вроцлаві.

Дотеперішній Перемиський єпископ Іван Матриняк був піднесений до гідності архиєпископа та першого Перемисько-Варшавського митрополита. Новоутворену Вроцлавсько-Ґданську Єпархію очолив новопризначений владика Теодор Майкович.

Перемисько-Варшавська Архиєпархія УГКЦ сьогодні, це структурна одиниця Української Греко-Католицької Церкви із центром в Перемишлі і другим за значенням центром у Варшаві. Правлячим архиєреєм Перемисько-Вар-шавської Архиєпархії від 7 листопада 2015 року є високопреосвященний архиєпископ і митрополит Євген Попович.

Катедральним храмом Перемисько-Варшавської Архиєпархії є собор Святого Івана Хрестителя в Перемишлі.

*          *          *

До 1946 р., тобто до ліквідіції УГКЦ на львівському псевдособорі й арешту Владики Йосафата Коциловського, функцію греко-католицького катедрального храму в Перемишлі виконував давній костел св. Терези. Ця катедра була власністю Перемиської єпархії.

У 1991 р., після виходу Церкви з підпілля, Папа Іван Павло ІІ передав для катедри Греко-Католицької Церкви в Польщі давній єзуїтський костел, який став Собором Святого Івана Хрестителя. Про цю подію, що збулася 2 червня 1991 р., інформує меморіальна дошка на фасаді храму. Першим його парохом став о. митрат Теодор Майкович, у майбутньому перший владика Вроцлавсько-Ґданської Єпархії УГКЦ (1996 р.).

У соборі св. Івана в Перемишлі сьогодні зберігається чимало реліквій. Тут ось знаходяться чудотворні ікони Святого Миколая та Пресвятої Богородиці з Кальварії Пацлавської, мощі пратулинських мучеників, рука й омофор святого Йосафата, митра блаженного Йосафата Коциловського. У храмі маємо також добірку старовинних і сучасних ікон видатних особистостей нашої Церкви.

Давній костел, катедра, переобладнана під потреби храму східного обряду, встановлений іконостас (до війни знаходився в церкві в Любачеві). Ліворуч, на прицерковному майдані, збудована дзвіниця з трьома дзвонами.

 Богдан Тхір

00000