25 вересня 2019 року парафіяльна спільнота попрощається з бл. п. Богданом Поповичем. Похоронне Богослуження розпочнеться о год. 11.00 в Катедральному Соборі св. Івана Хрестителя у Перемишлі, яке очолить Високопреосвященний Архиєпископ Євген Попович, Митрополит Перемисько-Варшавський.

Богдан Попович народився 24 травня 1957 року в Ярославі. Він родом із села Вeтлин, де проживав з батьками до 10 року життя. Сім’я Поповичів переїхала до Перемишля в 1967 році, тут Богдан зростав разом з сестрою Орестою (називають її Ева і так треба до неї звертатись) та братом Ярославом. Він закінчив Другуий Ліцей в Перемишлі, а потім Педагогічний університет у Ряшеві. Став учителем і в цьому віднайшов своє покликання. У 1991 р. році він почав працювати в українській Шашкевичівці. Тут викладав фізику та інформатику. У 2000-2005 рр. Працював на посаді заступника директора. У школі активно працював над здійсненям європейського проекту”Comenius”під заголовком «В дорозі… розвиток у Європі (2002-2005) та проекту Єврорегіону Карпати «Шкільні удожні презентації (203-2004). Завдякки Його старанням школа отримала комплексне комп’ютерне обладнання. Був чудовим організатором шкільних подорожей, сміливо возив нашу молодь майже по всій Європі. Організаційний талант дозволив йому піднімати багато сміливих проектів в піднесенні престіжу української школи. У 2005 р. нагороджений медалію Комісїї Едукації Народовей. У 2009 р. перейшов на емеритуру і посвятив себе суспільний діяльності та активно діяв як голова парафіяльної ради. Завжди ввічливий, безконфліктовий, усміхнений, приязний до всіх людей, ніколи і нікому не відмовлявся від допомоги.  Справжній патріот своєї землі, відданий українській справі.

У 1989 році Богдан одружився з Ольгою Левчишин, став батьком трійки дітей – Анни, Юлії та Петра. У нього було 4 онуків. Він був хорошим чоловіком, зразковим батьком та дідусем, даючи підтримку та допомогу у всіх аспектах сімейного життя. Богдан був також активний у культурному житті Перемишля – був співорганізатором фестивалів, разом із дружиною керував молодіжним хором ім. Вербицького, грав у кабаре та театрі. Щодня він був надзвичайно оптимістичним, перетворював усі складні ситуації на жарт, душа товариства. Після 3 років боротьби з хворобою, примирившись з Богом, помер 21 вересня 2019 року.

00000