60-ЛІТТЯ ПАРАФІЇ ВОЗДВИЖЕННЯ ЧЕСНОГО ХРЕСТА В ҐУРОВІ ІЛАВЕЦЬКОМУ

60-ЛІТТЯ ПАРАФІЇ ВОЗДВИЖЕННЯ ЧЕСНОГО ХРЕСТА В ҐУРОВІ ІЛАВЕЦЬКОМУ

В суботу 3 червня наша парафія святкувала 60-ліття свого існування.

Де-хто це свято назвав «ювілеєм» та його ми святкували 10 років тому назат. Сьогодні це лише «ліття». Ювілей в нас буде за 15 років. Того дня відзначено також 70-років від депортації українців в операції «Вісла».

Святкування очолив аєп. Кир Євген, Митрополит Перемисько-Варшавський у супроводі духовенства: греко-католицького та римо-католицького. Єпископа євангелицько-аусбурського представляв пастор Павел з Кентшина. Його присутність на святі була знаменною, бо ж наша святиня до початку 60-тих років ХХ ст. була в користуванні їх спільноти від початків реформації. В цьому році вони святкують Ювілей 400-ліття свого існування. Також ми раді були з присутності о. Ярослава – пароха православної парафії. За 60-т років вперше парох православної парафії молився з греко-католиками в їх храмі.

На спомин цієї події парафіяни побудували прицерковну браму. Від її посвясення почалось наше свято. В проповіді Митрополит пригадав пройдений шлях парафії та відмітив роль парохів-пастирів, які створили її сучасне обличчя.

Від многолідства почалась атристисна програма. Молодь Комплексу шкіл з українською мовою навчання пригадала операцію «Вісла». В мультімедіальній презентації п. Анна Ковалішин показала та розповіла: як було, які були початки нашої парафії. Ансамбль «Сузірячко» з Ольштина своїм палким виступом показав, що український дух не зламати. Друга частина презентації була про життя парафії сьгодні. ЇЇ обличчя формують конкретні люди. І в цей момент парох просив митрополита, щоб вручив грамоти парафіянам, які внесли значущий внесок в будування парафіяльної спільноти. Були це: Меланя Терефенько-прибирає церкву від 1982 року; Йосиф Воробець-паламар; Стефанія Онуфріюк-довголітній касир, Владислав Бриль-не боявся ставити свій підпис під вимогами на запевнення релігійних свобод для греко-католиків; Владислав Вєнц-довголітій заступник Голови Парафіяльної ради та заангажований в проведення всіх парафіяльний заходів; Дмитро Ковалішин-«золота рука» в парафії­що очі бачать, руками зробить; Владислав Ситчик-фахівець від заліза, час його не обмежує.

Фінальним акордом був виступ хору «Журавлі». І хоч своїм співом хор всю Св. Літургію посилював таїнственність (містичність) зустрічі людини з Богом то коли станув лицем-в-лице перед присутніми, душевній роскоші не було меж. Бурхливі оплески заставили хор на кінець занести молитву за Україну «Боже великий, єдиний».

На закінчення мікрофоном могли скористатись запрошені гості. З великим признанням про досянення парафії говорили: заступник маршалка воєвідства, представник воєводи до питань національних меншин, барошицький староста, бурогмістр та війт гміни Гурово Іл., директор Комплексу шкіл з укр. мовою навчання в Бартошицях та представники «Баркі».

Після привітань парох запросив присутніх на «агапу». Ніхто з тих, хто перейшов через ворота нової брами, не вийшов того дня голодним.

оіл

Print this pageEmail this to someoneShare on Facebook0Share on Google+0Tweet about this on Twitter0Pin on Pinterest0Share on LinkedIn0Share on VK