«Милосердя двері відкрий нам, благословенна Богородице, щоб, надіючись на Тебе, ми не погибнули, але, щоб вибавились Тобою від бід, Ти бо – спасіння роду християнського»

Преосвященний владико Володимире,
Преосвященний владико Іване,
Преосвященний владико Петре,
Преподобна Мати Генеральна Сестер Служебниць – сестро Софіє,
Всесвітліші, Всечесні, Преподобні Отці трьох наших єпархії,

Преподобні сестри,
Дорогі в Христі, браття і сестри!

Христос Воскрес!

«Коли серед найскладніших і найважчих обставин падаємо майже під тягарем хвилі, коли до страждань, спричинених війною, долучаються інші лиха (….),  – тоді проповідник Божого слова, котрий має давати вірним потіху та підтримувати їх на силах, не знаходить відповідніших слів, як слова молитви до Пресвятої Богородиці. По всіх церквах починаються саме Марійські щоденні богослуження, які триватимуть цілий травень. Усевишньому Богові слава, що дав нам діждатися Великодніх свят, Світлого тижня (…), й тих богослужень, у яких, серед болю і страждання, прибігаємо просити помочі в нашої Матері Марії».

Такими словами до вірних нашої Церкви звернувся Праведний Митрополит Андрей Шептицький у своєму посланні «Марія – Мати» в 1942 році, у часі, коли українську землю сповивала  хмара безнадії спричинена війною та окупацією українських земель й террором, який в Галичину принесли «визволителі».

Сьогоднішній час, в якому прийшлося нам жити, нащадкам Праведного Митрополита Андрея, якже подібний до тих темних сторінок нашої недавньої історії. Темрява, зло, вогонь, новітній террор та смерть, знову лягає на нашу землю.

Наші духовні наставники, зокрема Блаженніший патріарх Святослав і Вселенський архиєрей папа Франциск, постійно закликають нас та весь католицький світ до постійної молитви за справедливий мир для України, свідомі, що цей рід зла, який намагається наново поневолити нашу землю, можна вигнати тільки молитвою і постом.

Наша Церква в Польщі, від перших хвилин цієї божевільної війни, окрім несення гуманітарної помочі Україні, постійно триває на молитві, випрошуючи у Всевишнього «Божого миру» для багатостраждального українського народу.

В серцях та умах наших священників, та зокрема пароха ярославського собору о. Павла і його дружини пані Наталії, народилася ідея, щоб саме в місяці травні – який в католицькій Церкві є місяцем Марії, зібрати біля Ікони Ярославської Матері Божої Милосердя Двері, її дітей, щоб тут, біля Її престолу, вознести до Небесного Отця, наші благальні молитви за Україну, за нашу Церкву, за наші парафії, родини та кожного з нас зокрема, бо «ще нечувано ніколи, щоб Вона – наша Небесна  Мати – нам не помогла».

Сьогодні, тут у Ярославі, бачимо багато паломників, яких війна вигнала з української землі! Більшість з Вас знає марійні відпустові місця в Україні, зокрема Зарваницю, Гошів, Грушів тощо! Багато з вас було на прощах в Ченстохові, Люрді, Фатімі чи Межигорі. А сьогодні Ви є в Ярославі! Саме, чому ми сьогодні є в Ярославі?

Бо Ярославська Ікона Матері Божої Милосердя Двері, яка тут, в цьому храмі, знайшла своє місце, є одною з перших українських ікон, яку Католицька Церква визнала як чудотворну, та через римських архиєреїв наділила цей храм та ікону Ярославської Матері Божої особливими ласками.

Нагадаю, що вже в 1779 році папа Пій VI видав окрему буллу, в якій визнав Ярославську Ікону Матері Божої чудотворною та наділив її ласками повного відпусту.

З історії цієї чудотворної ікони, хочу  нагадати ще дві події, які прославили Її на цілий світ.

Перша – це коронація папськими коронами, яка мала місце  в нашій новітній історії в 1996 році, коли папський легат кардинал Алкіле Сільвестріні, в асисті перемиського єпископа Високопреосвященнішого Кир Івана, наклав на її голову освячені святим папою Іваном Павлом II корони, які були даром вірних нашої Церкви. Тут слід згадати, що до того акту коронації, окрім владики Івана Мартиняка, спричинився тодішній парох ярославського собору о. Богдан Прах, якому завдячуємо також привернення храму до його первісного образу, після апокаліптичних руйнувань в час розгрому нашої Церкви на перемиській землі.

Другим вагомим фактом пов’язаним з історією  цієї ікони було бажання папи Франциска, щоб Ікона Ярославської  Божої Матері була присутня у Ватикані на відкритті Року Божого Милосердя в грудні 2015 році. Ця подія надалі стоїть в нашій пам’яті, спричинилася до ще більшого культу цього святого обличчя, яке невтомно споглядає на кожного з нас, хто в бідах та скорботах прибігає сьогодні до неї.

А сьогодні, до нашої Небесної Матері, святині Українського народу прибігаємо ми, її діти, втомлені війною та негараздами щоденного життя.

Дорогі браття й сестри!

Людина сама багато вчинити не може, людина у своїх земських подвигах все потребує помочі другої людини та підтримки «Неба». Другу людину кожний з нас сам шукає і з нею в’яже свою долю, а підтримку з «Неба» всім нам дарує Божа Мати, особливо наша – Ярославська – «Милосердя Двері», яка спроможна кожного з нас провести крізь цю долину сліз та невдач у Світ свого Сина, чию славу Він сам нам відкриває на Таворській Горі.

Тому, особливо сьогодні, у 2024 році, який папа Франциск проголосив роком молитви, просім всі перед Її ласкавим обличчям ласк для нашої Церкви, для нашого народу, визволення з неволі гріха, перемоги над злом, яке намагається знищити нашу українську  землю та наш народ,  для наших родин та, вкінці, для кожного з нас зокрема. Ярославська Божа Мати, споглянь ласкавим оком на нашу недолю, візьми нас за руки та уведи у світ свого Сина.

Дорогі прочани!

Папа Франциск у Буллі Misericordiae Vultus з квітня 2015 року, якою проголошував Рік Божого Милосердя, писав: Марія, яка відкриває для нас двері милосердя, є «Матір’ю милосердя», але передусім є Матір’ю Ісуса Христа. Її згода прийняти Сина Божого відкрила світові шлях до Божого милосердя. Усе в житті Марії було сформовано присутністю втіленого милосердя. Вона сама «ввійшла до святині Божого милосердя, бо внутрішньо брала участь у таємниці Його любові» (Misericordiae Vultus,  24). Марія, як наша Мати, є щедрою роздавальницею своїх дарів. Вона постійно виявляє нам своє милосердя і «підтверджує, що милосердя Сина Божого не знає меж і досягає всіх, нікого не виключаючи».

Сьогодні, ми діти українського народу, так спраглі Божого миру та добра для нас самих, просім в нашої Небесної Матері, щоб Вона, яка у своєму лоні, носила «повноту Божого милосердя», щоб це милосердя, за Її причиною, щедро вилилося на нас та наш багатостраждаючий  нарід.

Ми знаємо, що «сьогодні український» світ потребує добра й сили, щоб подолати тривогу і зло. Нам потрібен Бог, тож несімо Його людям, як вона. З постійною допомогою Матері Милосердя ми знайдемо силу перед лицем зла. Немочі перестануть нас мучити та ми навчимося довіряти Божому милосердю – як наша Ярославська Мати – Милосердя Двері.

У 2020 році, коли світ змагався з пандемією, до всіх вірних Католицької Церкви писав листа Святіший Отець Папа Франциск, в якому просив людство  до наполегливої молитви до Пресвятої Богородиці.

Святіший Отець свій коротенький лист до вірних закінчує словами: «Дорогі браття і сестри, спільне споглядання обличчя Христа разом із серцем Марії нашої Матері, ще більше згуртує нас в одну духовну родину та допоможе здолати це випробування. Я молитимусь за вас, особливо, за тих, які найбільше страждають, а ви, будь ласка, моліться за мене. Дякую і від щирого серця вас благословлю».

Спільна молитва та світова солідарність, подолали тодішню пандемію. Ми сьогодні, по суті,  вже про неї забули!

Так само сьогодні, в час нового випробування для нашого народу, стіймо згуртовані на спільній молитві перед обличчям Пресвятої Богородиці, щоб за деякий час, спомин про теперішню трагедію, був для нас тільки повчальною історією!

Дорогі в Христі!

Сьогоднішнє паломництво до Ярославської Ікони Матері Божої не завершується на тій спільній Літургії.
Згідно з нашим задумом, хочемо, щоб це паломництво тривало постійно. Маємо свідомість, що сьогодні до Ярослава не могли прибути всі, хто бажав. Тому, Мати Божа сама піде в прощі до наших парафії, щоб біля себе збирати всіх своїх дітей, щоб вони, разом з Нею, ставали на молитву та продовжували цей ланцюжок постійної молитви за наш народ, Церкву і себе самих.

Наші парафії відвідає Її вірна копія, подарована нам Всесвітлішим отцем мітратом Богданом Прахом та колективом Українського Католицького Університету у Львові – копія, яка була вже освячена й сьогодні, як колись Марія пішла у відвідини до Єлисавети, так сьогодні відвідає наші парафіяльні спільноти. Першою спільнотою, яку відвідає Ярославська Мати Божа, буде парафія Блаженного Миколи Чарнецького у Варшаві, де зараз парохом є колишній кустош ярославського собору о. Богдан Круба.

Паломництво Ярославської Божої Матері по наших парафіяльних спільнотах триватиме цілий рік, й вона повернеться до нас, в травні 2025 року – Році, який для нас є Ювілейним Роком, Роком Надії, Роком нової ласки та часом, в якому – віримо – що Господь Бог, за Її посередництвом, висушить наші сльози та приверне нам радість життя.

Наші розважання закінчимо молитвою Праведного Митрополита Андрея Шептицького, якою закінчує своє послання до народу в час темряви та війни: «О Мати Милосердя, випроси у Бога повний й справедливий мир, не тільки після збройних боїв, але й після духовних боїв ненависти й чвар. Ти одна, Пресвята, можеш випросити у Бога потрібні ласки для поєднання поміж собою людей. Доведи нас до миру, заснованого на правді, справедливості й любові! Доведи світ до миру, в якому царювали б любов до ближнього, взаємне розуміння та пошанування прав і ті всі чесноти, які готують Боже Царство на світі! Заопікуйся усіма, (…) хто ще занурений у темряву смерті, щоб і для них зійшло сонце правди та, щоб разом із нами могли заспівати Спасителеві світу гімн: «Слава во вишніх Богу, а на землі – мир – во чоловічих – благовоління».
Амінь.

18 травня 2024 р., Ярослав