ПРОПОВІДЬ АРХИЄПИСКОПА ІВАНА МАРТИНЯКА НА БОГОЯВЛЕННЯ ГОСПОДНЄ – виголошена в Перемишлі 19 січня

ПРОПОВІДЬ АРХИЄПИСКОПА ІВАНА МАРТИНЯКА НА БОГОЯВЛЕННЯ ГОСПОДНЄ – виголошена в Перемишлі 19 січня

Преосвященні Владики обох обрядів,
Всечесні Отці,
Дорогі Брати і Сестри,

Після Святої Літургії підемо з молитвою і співом над Сян, який станеться для нас Йорданом. Ця дорога має також дуже важливий вимір історичний і богословський. Пригадує мандрівку Вибраного Народу до Обіцяної Землі, а нам пригадує нашу дорогу до Бога і вічності. Стануть перед нами великі історичні події і свідки зв’язані з історією нашого спасіння. Почуємо слова про світ у темряві над яким уносився Святий Дух. Земля була порожня. Почуємо Божі слова про створення світу, людини і її історії. А ця історія — то живе Богоявлення Старого і Нового Завітів. Стануть перед нами великі свідки Богоявлення, які засвідчать про цю спасительну появу Бога.
Маємо у Старому Завіті прекрасний приклад Патріархів, між ними Авраама, який був готовий пожертвувати сина Богові, в кущі на жертву замість нього побачив ягня. Маємо Йосифа і його студню з водою, яка є і до нині. Перед нами стане великий Мойсей, якого мати сховала у коробці у Нілі, у воді, а знайшла його донька фараона. Чудесний символ зцілення з води. То він випровадить цей народ з неволі через води Червоного моря. А опісля сорокалітньої мандрівки по пустинях, буде кормити цей народ манною і давати їм воду, якої на пустині все бракує. Він бачив Бога у огненному кущі, світлі і з Ним розмовляв. На Синайській горі отримав десять Божих знаків – називаємо це Божими Заповідями, які є фундаментом культури життя у всьому світі. Він підносив руки до молитви, коли на вибраний народ нападали вороги, наприклад амалекіти. Чи ж це не є символ Ісуса Христа на хресті і Божого явлення. Не увійшов він сам до Обіцяної землі, але припровадив народ під цю даровану Богом землю.
Слід конечно згадати про Скриню Божого Завіту – Арку у якій склав скрижалі з Заповідями, манну і квітучий жезл Аарона. Вірили, що цій найбільшій святості перебуває сила Божа, переховували її у єрусалимській Святині, обносили у процесіях. Згадаймо також нині вхід Вибраного народу до Святої Землі, як вносили цю Арку, розступилися води Йордану і розвалилися мури міста Єрихону. В тім часі по вході до святої землі Пророки голосили Боже явлення, яке настане як прийде Месія. Всі вони проповідували прихід Ісуса Христа. Дуже часто у різних знаках. Пророк Ілля взятий з Йордану у золотій колісниці до неба. Про кого ж то може бути мова, як не про Ісуса. Прокажений Нааман, полководець війська арамійського царя, заражений проказою, довідався від ізраїльтянки, що є пророк, який зціляє. З великим багатством приїхав він до ізраїльської землі. Пророк Елізей не вийшов до нього, але переказав слугою, щоб той пішов і сім разів обмився у Йордані. Розгніваний та збентежений Нааман сказав, чи ж сирійські ріки не ліпші ніж усі ізраїльські води. Але слуги попросили, що ж тобі шкодить, як ти вже тут є виконати таке просте завдання пророка. Послухав, увійшов у води Йордану і очистився. Чиж не пригадує це Йордану, де пізніше хрестив останній пророк святий Іван Хреститель.
В кінці здійснилося пророцтво сказане першим людям після гріхопадіння. Сказав Бог до змія: за то, що ти вчинив будеш проклятий з поміж всілякої скотини та з поміж усіх диких звірів. Я покладу ворожнечу між тобою і жінкою, і між твоїм потомством і її потомством. Воно розчавить тобі голову, а ти будеш намагатися ввіп’ястися йому в п’яту (Буття 3, 14). Це коротеньке Боже слово висказане на початку людства вводить нас у повну Історію Спасіння, Богоявлення, Відкуплення та Йордану. Ця Несвіта то Мати Божа і сам Ісусу Христос.
Ісус живе в укритому житті у святій Родині Йосифа та Марії. Бачимо Його у Єрусалимській Святині на святах вибраного народу. Укрите життя Ісуса триває тридцять років. Настає час виповнення пророцтв. Ісус іде на святу ріку Йордан щоб прийняти хрещення. Там хрестить покаянням Іван Хреститель. Там збираються, якби ми нині сказали люди другого сорту: грішники, прості люди, вояки і інші люди, яких не сприймала верхівка Ізраїля. Іван коли побачив Ісуса, який просить про хрещення, сказав: що він не гідний навіть розв’язати ремінця сандалів Його, а Ти просиш мене про хрещення. Ісус відповідає охрести, бо так треба. Найсвятіший стає з грішниками у Йордан і хреститься. Найсвятіший Бог бере на себе всі гріхи світу. Це не можемо уявити собі людським розумом. Святий євангелист Лука пише: Як Ісус охрестився, Святий Дух у тілеснім вигляді немов голуб, зійшов на Нього та залунав з неба голос: Ти мій Син любий, Тебе я вподобав (Лк. 3, 22).
Папа Франциск напише: що Ісус став з витягненою рукою щоб нам помогти піднестися на березі Йордану. Ісус об’являє хист своєї місії, свого посланництва. Прийшов щоб сповнити Божу справедливість, яка полягає на цьому, щоб взяти на свої рамена гріх світу. Щоб нас урятувати, а не занурити. Показує, що справедливість Бога є Любов’ю, яка нас підтримує і є нам близька. A Папа Бенедикт XVI, якого весь світ любив і так так торжественно похоронив, говорив, що Бог постановив нас спасти і зійшов у само дно смерти, щоб кожна людина, так само той, що впав так низенько, що не бачить вже неба – міг знайти Божу руку. Вхопити її і вийти з темряви, би наново побачити світло для якого був сотворений (Ангел Господній 8.01.2023).
Божа справедливість є милосердна. Даймо себе – дорогі Брати і Сестри – взяти за руки Богові.
В часі освячення води побачимо запалені свічки, як символ світла Бога, Який освячує і освітлює весь світ. Побачимо як священики дихають тричі на воду – це знак присутності Святого Духа, який чуває над світом і Церквою, яку так легко тепер критикується і легковажиться. На кінець благословляються води хрестом. Це знак нашого людського життя у якому весь час є присутній Христос.
Христова Церква навчає нас, що Бог з’єднався у якісь мірі з кожним з нас, а у хвилині нашого хрещення і миропомазання лунає цей сам голос як над Йорданом: Це син мій улюблений, це моя доня улюблена в них моє уподобання. А якою то є міра нашого з’єднання з Богом?
Дорогі Брати і Сестри, це вже вимагає нашої особистої відповіді. Міра – то молитва, і ще раз молитва, любов до Церкви, до Святих Тайн, добрих відносин до інших людей. Ми дуже часто обманюємо Бога і себе. Нині, як і в часі кожної Літургії – пригадує папа Франциск, щоб ми згадали і наше хрещення, подякували Богові за слова: Це син мій улюблений, це моя доня улюблена.
Ми нині не святкуємо самі Богоявлення. Бо з нами є наші Брати і Сестри з України, які вже майже рік зазнають страшного терпіння. Відсутність води, світла, їжі, ліків. Зазнають тотального знищення: бомби, бомби, бомби. Цей проклятий Богом на початку світу змій, несе нашому народові смерть.
Дорогі Брати і Сестри, прошу Вас моліться і моліться. Зло і смерть можна тим подолати. Молиться з нами багатостраждальний наш народ, каліки з ранами, з замороженими ногами, вдови, зґвалтовані жінки і діти. Ми злученні з Вами, з Вашим терпінням, просимо світ про поміч і молитву.
Амінь

Print this pageEmail this to someoneShare on Facebook0Share on Google+0Tweet about this on Twitter0Pin on Pinterest0Share on LinkedIn0Share on VK