7 вересня 1984 р. в Римі відійшов у вічність Патріярх Йосиф Сліпий (Йосиф Сліпий-Коберницький-Дичковський), багаторічний в’язень радянських концтаборів, Патріярх Української Греко-Католицької Церкви.  Залишив по собі велику духовну та інтелектуальну спадщину, яка налічує 14 томів.

Народився 17 лютого 1892 р. в с. Заздрість (Тернопільська область) в родині Івана та Анастасії Сліпих. Після закінчення Тернопільської гімназії 1912 р. вступив до Львівської Духовної семінарії та студіював у Львівському університеті на богословському факультеті.  Митрополит Андрей Шептицький послав здібного студента продовжити навчання на філософсько-богословських студіях у Інсбруцькому університеті. Після захисту докторської праці, 30 вересня 1917 р., Митрополит  Шептицький висвятив Й. Сліпого у сан священника. У 1918 – 22 рр. Й. Сліпий продовжив богословську освіту в римських інститутах. Влітку 1922 р. повернувся до Львова і став професором Духовної семінарії.

Брав участь у наукових з’їздах, конференціях.Заснував Музей церковних мистецтв при Богословській Академії. У 1930 р. обраний дійсним членом Наукового Товариства імені Шевченка. Від 1926 р. – член-куратор Українського Національного Музею у Львові, з 1931 – заступник голови Українського Католицького Союзу. Після початку Другої світової війни призначений коад’ютором (помічником з правом наступництва) Митрополита А. Шептицького. 1 листопада 1944 р., після смерті А. Шептицького, Й. Сліпий став митрополитом.

11 квітня 1945 р., майже за місяць до закінчення війни, ввечері арештували Митрополита Й. Сліпого. З цього часу починався 18-річний каторжний шлях по тюрмах і ГУЛагах.

У 1963 р. під тиском світової громадськості, стараннями Ватикану, за вказівкою М. Хрущова Митрополита Йосифа звільнено з умовою “безповоротного вигнання з батьківщини”. 9 лютого 1963 р. Йосиф Сліпий прибув до Рима, де його визнано Верховним Архієпископом. 25 січня 1965 р. Папа Римський Павло VI надав йому титул Кардинала.

Патріярх Йосиф Сліпий помер на 93-у році життя і був похований в соборі св. Софії в Римі. Згідно заповітом, його тіло 28 серпня 1992 р. перевезено в Україну і перепоховано у соборі св. Юра у Львові.

00000