СЛОВО МИТРОПОЛИТА І АРХИЄПИСКОПА НА ЛІТУРГІЇ ВЕЛИКОГО ЧЕТВЕРГА В ПЕРЕМИСЬКІЙ КАТЕДРІ 2022 РБ

СЛОВО МИТРОПОЛИТА І АРХИЄПИСКОПА НА ЛІТУРГІЇ ВЕЛИКОГО ЧЕТВЕРГА В ПЕРЕМИСЬКІЙ КАТЕДРІ  2022 РБ

Всечесні Отці,

Преподобні сестри, дорогі в Христі браття і сестри,

Сьогодні Великий Четвер, який прямо вводить нас в переживання тайни спасіння, якою вершком є Пасха Христова.

У цей день Ісус Христос, який прибув в Єрусалим, на свято юдейської Пасхи, зібрав своїх учнів у місці яке тепер називаємо «вечірником», щоб спожити пасху за єврейською традицією.

-І-

Першим жестом Ісуса Христа у вечірнику, було обмивання  ніг апостолам з Його заповітом: «І дав вам приклад, щоб, і ви так само робили. Слуга не більший від пана свого, і посланець не більший від того, хто послав його. Знаючи це, щасливі будете, коли так чинитимете.» Вмити ноги другій людині, є знаком нашої смиренності та поваги до цієї  людини, навіть коли миємо ноги  прокаженого. Вмивання ніг, яке сталося суттєвим обрядом Літургії Великого Четверга, для кожного священника є пригадкою про зміст його покликання, яке можна вмістити в одному слові: «служіння людині». Ми священники, часто обмежуємо наші дії до служіння, але тільки у вимірі вівтаря, святих Тайн та інших богослужінь. Але у вимірі Євангельської  проповіді Ісуса Христа,   того за мало! Особливо бачимо це сьогодні, коли стільки людей потребує нашої помочі!

Моя поведінка супроти потребуючих біженців, є відповіддю на це, яким є моє священство, а у випадку кліриків, які щойно готуються до священничої місії,  яким буде моє священство.

На цьому місці бажаю подякувати всім, так серед священників як і кліриків, хто спонтанно включилися в порятунок людського життя.

-ІІ –

Другим жестом на Пасхальній вечері, який вчинив Ісус Христос, було ділення хліба поміж учням. Але одночасно, це ламання хліба,  було так відмінним, від того, який знали учні, бо Христос,  подаючи кожному хліб, вперше поблагословив його та промовив слова: «Прийміть, їжте, це є тіло моє». Потім взяв чашу з вином, поблагословив та дав своїм учням пити, проказуючи слова: «Пийте з неї всі, бо це є кров моя  Нового Завіту, яка за багатьох проливається на відпущення гріхів.» І додав: чиніть це на мій спомин.

Ми знаємо, що це була перша Євхаристійна   Жертва Ісуса Христа,  яка від цієї хвилини, буде приноситися за гріхи наші та цілого світу. Це жертвоприношення триватиме  до пароузії, тобто, до другого та остаточного приходу Ісуса Христа на землю, коли Ісус прийде   судити живих і мертвих.

Служіння Євхаристійної Жерти Ісуса Христа є другим обов’язком священника, який випливає з влади свячень, яке отримав з рук єпископа, та яке є неначе вписане в його онтологію, тобто становить суть його життя.

На цьому місці хочу нагадати всім моїм священникам, про повагу та відповідальність перед Ісусом Христом по відношенні до святої Євхаристії. З тим пов’язані є:

  • Наша особиста святість, чистота серця, тривання у стані благодаті,
  • Належне особисте приготування до служіння кожної Служби Божої, що пов’язане є, з своєчасним приходом до храму, вступними молитвами, з одяганням, приготування проскомидії, та уважним служінням від самого початку до відпусту.
  • Служіння Літургії є пов’язане з молитвою в наміреннях, про які просять вірні, та не слід забувати про важкий обов’язок кожного пароха служити Святу Літургію за всіх своїх вірних, згідно приписів церковного права та наказів Церкви.
  • Служіння Євхаристії це також моя особиста повага до святого престолу та літургійної посуди. Якщо священник служить «неуважно» то, це може бути знаком, що він у своєму священстві  «загубився» і втратив сенс свого служіння, яке сталося рутиною а не справжнім жертвоприношенням.

Дякувати Господеві, що серед наших священників, більшість ревно та достойно служить при святому Престолі, та «горить  любов’ю до свого храму».

  • ІІІ –

В цьому 2022 році, коли ми щойно почали виходити з пандемії, та увійшли в час війни, прошу всіх моїх священників, не розслаблюватися, але надалі ревно служити нашому народові, який, саме сьогодні потребує нашої підтримки, особистої участі у соціальних справах, нашої молитви та святості життя.

Ніколи не втомлюйтеся чинити добро та молитися за народ довірений Вашому священничому служінню.

А за все добро, яке до тепер, кожний з Вас чинить, щиро Вам дякую.

Амінь.

+ Євген Попович,

Перемишль, 2022-04-21

Print this pageEmail this to someoneShare on Facebook0Share on Google+0Tweet about this on Twitter0Pin on Pinterest0Share on LinkedIn0Share on VK