НЕДІЛЯ ПЕРЕД БОГОЯВЛЕННЯМ – ПРОПОВІДЬ АРХИЄПИСКОПА ЄВГЕНА ПОПОВИЧА МИТРОПОЛИТА – ПЕРЕМИСЬКО-ВАРШАВСЬКОГО (16-01-2022)

НЕДІЛЯ ПЕРЕД БОГОЯВЛЕННЯМ – ПРОПОВІДЬ АРХИЄПИСКОПА ЄВГЕНА ПОПОВИЧА МИТРОПОЛИТА – ПЕРЕМИСЬКО-ВАРШАВСЬКОГО (16-01-2022)

Дорогі в Христі сестри і брати, присутні на Божественній Літургії в Перемишльському Соборі святого Івана Хрестителя та всі, хто духовно єднається з нами у молитві за посередництвом польського телебачення!
Христос Раждається!
За нами радісні Різдвяні свята, хоча ще через якийсь час з нами залишаться святочні прикраси та спів колядок, які все одно замовкнуть в день Господнього Стрітення.
За нами літургійний спомин про Господнє Обрізання та надання ім’я Ісус народженому у Вифлеємі Месії.
У тих усіх подіях, поєднаних з народженням Ісуса Христа, ми бачили Його Матір – Пресвяту Богородицю, яку Літургія Церкви оспівувала в другий день Різдвяних Свят, які носять назву Собору Пресвятої Богородиці, та святого Йосифа – обручника Пречистої Богородиці й земського Батька Ісуса Христа, про якого Літургія Церкви говорила нам в Неділю після Різдва, яка в цьому році поєдналася з третім днем Різдвяних святкувань.
Сьогодні, в цьому паломництві нашої віри, Церква провадить нас над Йордан, де за кілька днів у його водах стане Ісус Христос, який прийме з рук Івана Хрестителя хрещення, й під час якого ми станемо свідками теофанії, тобто об’явлення Господа Бога у Пресвятій Тройці.
Саме сьогоднішня Неділя, яка називається в літургійній традиції Неділею перед Богоявленням, духовно готує нас до цієї події через проповідь Івана Хрестителя.
В часі народження Ісуса Христа у Вифлеємі, десь побіч в Єрусалимі з батьків Захарії та Єлисавети на світ приходить Іван Хреститель. Про його народження дуже точно розповідає нам євангелист Лука, який додає, що в часі правління кесарія Тиверія «За первосвященників Анни та Каяфи, слово Боже було до Йоана, сина Захарії, в пустині. І він ходив по всій околиці Йорданській, проповідуючи хрищення покаяння на прощення гріхів» (Лк. 3, 2-3).
За євангелистом Марком, Іван був тим, що був посланий перед Ісусом, щоб приготовити Йому дорогу; був голосом вопіющим в пустині, якого проповідь була гострою та безкомпромісною, й до якого виходила вся країна юдейська та всі мешканці Єрусалиму, щоб визнавати свої гріхи та приймати від нього хрещення в ріці Йордані. Євангелист Марко доповнює місію Івана свідоцтвом, що Іван: «Навчаючи ж багато іншого, він звіщав народові Добру Новину» (Мр. 3, 18).
А ця Добра Новина відносилася до наближення Царства Божого, яке сходить на землю в народженні Ісуса Христа, «де Небо і Земля в одне з’єдналися», та зі сповненням Його місії, яка саме розпочнеться над Йорданом, про що сам Іван свідчить побачивши Ісуса Христа: «Ось Агнець Божий, який світу гріх забирає. Це той, що про нього повідав я: За мною наступить муж, сущий передо мною, був бо раніш за мене. І не знав я його. Та я на те прийшов, водою христивши, щоб Ізраїлеві об’явлений був він» (Ів. 1, 29-30).
Брамою до Божого Царства, до сповнення в нашому житті «Доброї Новини», є наше хрищення у водах Йордану, які своїм сшестям освятив сам Спаситель, бо як говорить кондак сьогоднішньої Неділі: «В струях днесь Йорданових був Господь, каже Йоанові: Не бійся мене хрестити, я бо прийшов спасти Адама первозданного».
А тим Адамом первозданним є кожний з нас, що приходить у цей світ з печаттю первородного гріха, тому хай ніхто з нас не боїться увійти в цю хреститетельну воду, нехай кожний з нас послухає голосу Предтечі Христового, щоб Христос одягнув нас в первісну одежу (тропар свята).
Для нас, що вже обмилися з гріхів у водах хрещення, Богоявленські свята хай нагадують нам про наше християнське покликання – жити та бути «спадкоємцями Божого Царства», навіть коли нераз змагаємося з «царством темряви у нашому житті».
Богоявленські свята хай вчать нас, що брамою до життя в Христі є святе хрещення, зокрема ця свідомість хай спочиває на батьках, які привели на світ своїх дітей.
На жаль, сьогодні батьки часами зволікають з хрещенням своїх дітей, мовляв, що дитина ще за маленька, або довго підбирають хресних батьків, або нерідко говорять: хай дитина підросте та сама вибере, чи їй хреститися чи ні! Така постава є вкрай невідповідальною з боку віруючих батьків, які самі обмиті з первородного гріха, закривають дорогу до життя у Христі своїй дитині.
З другого боку, приводячи дитину до хрещення, хай в нас буде свідомість великої відповідальності за духовний ріст дитини. Про це говорив минулої Неділі папа Франциск, коли охрестив декілька дітей у Сикстинській каплиці на Ватикані, що батьки дитини та хресні батьки мають важкий обов’язок «стерегти християнську тотожність своїх дітей». Що це завдання «стерегти християнську тотожність своїх дітей», є нам дане на ціле життя, але не слід нам боятися, бо у виповненні цього завдання нас супроводжуватиме «світло Божої Благодаті», про яке, до речі, дуже змістовно говорить обряд хрещення в нашій церковній традиції, де чуємо слова молитви в час вручення охрещеному або його батькам світла: «Прийми оцю горіючу свічку і старайся в усьому житті твоєму просвічуватися світлом віри і добрих діл, щоб коли прийде Господь, ти міг світло вийти на зустріч йому зі всіма святими і ввійти беззаборонно у чертог небесної слави Його і царювати з Ним у безконечні віки» (Чин святої Тайни Хрещення).
Тому і ми всі сьогодні готуймося, так як колись мешканці краю Завулона й Нефталі, щоб поспішити над Йордан й радісно прийняти Владику, що йде хрестити та явитися світові, хотячи оновити всю твар (тропар Неділі).
Амінь.

Print this pageEmail this to someoneShare on Facebook0Share on Google+0Tweet about this on Twitter0Pin on Pinterest0Share on LinkedIn0Share on VK