Ювілейним святкуванням стала на перешкоді пандемія, тому могли вони бути відзначенні лише у скромнішому вимірі, проте у піднесеному, належному єпархіяльному святу, духовому настрої.
Чверть століття тому була утворена Перемисько-Варшавська Митрополія Української Греко-Католицької Церкви, до складу якої увійшли дві новопокликані адміністративні одиниці: Перемисько-Варшавська Архиєпархія та Вроцлавсько-Ґданська Єпархія. На чолі Митрополії був поставлений архиєпископ і Митрополит Іван Мартиняк, а ординарієм Вроцлавсько- Ґданської єпархії став Владика Теодор Майкович. На сьогодні до складу Митрополії входить ще Ольштинсько-Ґданська Єпархія (заснована у листопаді 2020 р.), натомість давня Вроцлавсько-Ґданської Єпархія має назву Вроцлавсько-Кошалінська. Очолює її Владика Володимир Ющак ЧСВВ.
Святкову літургію у вроцлавському катедральному храмі Воздвиження Чесного і Животворящого Хреста Господнього в неділю 6 червня відслужив Владика Володимир Ющак ЧСВВ у сослужінні вроцлавського греко-католицького духовенства. Була це особлива неділя бо, подібно як і в катедральному вроцлавському соборі,також у всіх парафіяльних церквах Єпархії, цього дня підносилася подячна молитва до Господа за чверть століття існування єпархіальних структур та за всі добрі діла, які впродовж цього часу вдалося досягти за останніх двадцять п’ять років цілою спільнотою.
У посланні до вірних Вроцлавсько-Кошалінської Єпархії, яке було зачитано у всіх церквах, Владика Володимир в першу чергу висловив подяку Всевишньому за Його благодать, що спливає на всіх у щоденних Божественних Літургіях, які служить наше духовенство. «Дякуємо за отримане прощення гріхів у Святому Таїнстві Покаяння та за воду Святого Хрещення, яка спливала на новонароджених, обмиваючи їх з первородного гріха та включаючи у Христову Церкву. Дякуємо за благодать Святого Духа, отриману у Святому Таїнстві Миропомазання, яка постійно скріпляє нас Його дарами. Виявляємо сьогодні Богові нашу вдячність також за всі нові подружжя, які, в імені Церкви, благословили наші святенники, та за всіх дияконів, священиків і єпископів, на яких сплила Божественна благодать через покладання єпископських рук у часі хіротонії. Виявляємо також вдячність Богові за тих членів нашої Церкви, які, пройшовши свій життєвий шлях, відійшли до Дому Отця, поєднані зі Спасителем і ближніми, та були скріплені на цю путь намащенням олією Святого Єлеопомазання».
Вроцлавсько-Кошалінський ординарій пригадуючи складні роки існування нашої Церкви в післявоєнній Польщі, окрему увагу приділив видатним душпастирям, які відданням і щоденною працею скріпляли її, й не дозволили пропасти. «Зберігати свою релігійну, церковну і національну свідомість у найважчі часи допомагали нашим вірним їхні душпастирі, які, разом з ними розділяли на чужині недолю вигнанців. Потрібно було б тут навести перелік імен наших священиків, котрі, як добрі пастирі, не залишили у важких часах своїх вірних. З огляду на обмежені можливості цього звернення важко було б, одначе, це виконати. Більшість з нас, місцевих, напевно однак зберігає у пам’яті першого післявоєнного синкела для греко-католиків у Польщі о. митрата Василя Гриника, душпастиря Хшанова – о. митрата Мирослава Ріпецького, краківського пароха – о. митрата Миколу Денька, наступного синкела для греко-католиків – о. митрата Степана Дзюбину та, опісля, двох одночасних синкелів, призначених для наших вірних у Північній та Південній частинах Польщі: о. митрата Івана Мартиняка, пізнішого єпископа Перемиського та згодом архиєпископа і митрополита Перемисько-Варшавського, а також о. Йосафата Романика, монаха-василіянина, довголітнього Протоігумена Василіянського Чину у Польщі. Всі вони, а з ними численні інші єпархіальні священики та монахи служили Божому народові, підтримуючи його на дусі, уділяючи Святі Таїнства та, проповідуючи йому Добру Новину про спасіння.
Єпархіальні структури нової єпархії почав творити у 1996 р. перший Вроцлавсько-Ґданський владика Теодор Майкович. Після його передчасної смерті у 1998 р. відповідальність за єпархію перебрав тимчасовий її адміністратор о. митрат Петро Крик, пізніший владика для українців греко-католиків у Німеччині та Скандинавії. Сьогодні, коли відійшли вже священики старшого покоління, відповідальність за Церкву перебрало на себе покоління священиків, які народилися в родинах виселенців акції «Вісла». Головно вони, тобто середнє і молодше покоління священиків, є сьогодні парохами в нашій єпархії».
Слова подяки за минулі роки і працю, а також за щоденний труд та напрямні на прийдешні перспективи Владика Володимир Ющак склав на руки усіх, хто задіяний в цілій Єпархії, а одночасно й в цілій нашій Церкві, бо ж ми всі працюємо для спільного добра. Подячне «Многая літа!» на закінчення літургії полинуло до всіх, на початку ієрархів, а потім до всіх осіб, які співпрацювали та співпрацюють з духовенством: дяків, паламарів і церковників, членів парафіяльних хорів та парафіяльних рад, а також всіх, хто брав на себе обов’язок співвідповідальності і старання за парафіяльні храми. Були також слова подяки і пошани для редакції «Благовіста», яка цього року відзначає 30-ліття свого існування.
Б. Тхір
0
0
0
0
0