НИЖЧІ СВЯЧЕННЯ У ЛЮБЛІНІ (2021-06-06)

НИЖЧІ СВЯЧЕННЯ У ЛЮБЛІНІ (2021-06-06)

Сьогодні Архиєпископ Євген Попович у Духовній Семінарії у Любліні в Неділю Сліпородженого очолив Святу Літургію та уділив двом семінаристам нижчих свячень. Публікуємо проповідь Архиєпископа Євгена Поповича – Митрополита Перемисько-Варшавського підчас урочистостей у Любліні:

НЕДІЛЯ СЛІПОНАРОДЖЕНОГО СЕМІНАРІЯ ДУХОВНА – НИЖЧІ СВЯЧЕННЯ (2021-06-06)
1. Христос моє світло
Щоденно на завершення Вечірні співаємо пісню Симеона, який у Єрусалимській святині взявши на руки дитя Ісус промовив:
«Нині відпускаєш слугу твого Владико, за твоїм словом у мирі.
Бо побачили очі мої, спасіння твоє,
Що приготував ти, перед усіма народами,
Світло на просвіту поганам, і славу люду твого Ізраїля».
А на Божественній Літургії, після причастя Животворящих Тайн Тіла і Крові Христової, після виголосу: «Спаси, Боже, людей Твоїх і благослови спадкоємство Твоє», вірні відповідають заспівом:
«Ми бачили світло істинне, ми прийняли Духа небесного, ми знайшли віру істинну, нероздільній Тройці покланяємося, Вона бо спасла нас»
Христос, якого на свої руки прийняв праведний Симеон, в його пісні прослави називаний є «Світлом на просвіту поганам».
Христос, якого приймаємо у святому причастю на Божественній Літургії є названий «Світлом істинним».
До речі, коли нас «зодягли в Ісуса Христа» в часі Святого Хрещення, нам подали запалену свічку під слова молитви:
«Прийми оцю горіючу свічку і старайся в усьому житті просвічуватися світлом віри і добрих діл, щоб, коли прийде Господь, ти міг світло вийти на зустріч йому зі всіма святими і ввійти беззаборонно у чертог небесної слави Його і царювати з Ним у безконечні віки. Амінь».
Життя християнина, це мандрівка дорогою світла, якою для нас є Ісус Христос.
2. Духовна семінарія – дім світла
Кожен з вас, дорогі семінаристи, з хвилиною переходу через поріг Духовної семінарії, неначе увійшов у дім світла.
На перший погляд семінарійний дім ототожнюється з якоюсь формою моїх особистих обмежень, життя диктує регламент дня, в якому є час на науку, молитву, працю та відпочинок. По суті, я сам не розпоряджую собою, але життя своє віддаю неначе під провід та управу моїх настоятелів в особах ректора, префекта, духівника, професорів.
Йдеться про те, щоб з часом зрозуміти, що цей порядок, підпорядкування, дисципліна є дані мені для того, щоб я з кожним днем краще пізнавав себе самого, та відкривав справжній сенс мого тут перебування, який має довести мене до цього, щоб я сам відкрив у своєму житті оце справжнє світло, яким являється Ісус Христос, дорогою якого, після завершення семінарійної формації, маю іти через ціле моє життя, та на ту дорогу маю наставляти тих всіх, яких Боже провидіння поставить на дорозі мого служіння.
Якщо я думаю, що час перебування в Духовній Семінарії є часом, який якось там мушу перейти, щоб дійти до свячень, то значить, що я глибоко помиляюся та, що я ніколи не вийшов з дому моєї темряви й не віднайшов справжнього світла. Тоді навіть, якщо якимсь чудом обманю моїх настоятелів та й отримаю свячення, залишуся духовним інвалідом, який житиме у духовному розладі та калічитиме тих, до яких його Церква направить.
Тобто, коли я думаю, що з хвилиною завершення формації та отримання свячень, зможу «добре та спокійно жити», це вже є ознакою того, що я увійшов в цю установу як злодій, чорним входом, у темну ніч, та в тій темній ночі хочу дальше животіти.
Сьогоднішній час, в якому Церква має проголошувати Добру Новину до народу, в якому має свідчити про Ісуса Христа – Світло на спасіння поган, ставить перед кожним з нас непересічні вимоги. Просто, кожний мусить забути про себе та пам’ятати тільки про Ісуса Христа, тим Христом жити і своїм життям про того Христа свідчити перед народом, до якого мене буде послано.
3. Нижчі свячення – перший поріг на дорозі світла.
Сьогодні двох ваших товаришів отримало нижчі свячення – свіченосця, читця і співця. Ці нижчі свячення, які попереджають чергові, якими є піддияконат а відтак дияконат і пресвітерат, це перша ступінь у дорозі до пізнання Істинного Світла – Ісуса Христа.
Сьогодні, Ісус Христос через благословення рукою святителя, неначе доторкнувся очей наших братів – так як про це нам говорить сьогоднішнє Євангеліє, – щоб вивести їх зі світу незрячих у духовному служінні, в світ прозріння та глибшого вивчення й пізнання Таїнство Божого Спасіння людини.

Print this pageEmail this to someoneShare on Facebook0Share on Google+0Tweet about this on Twitter0Pin on Pinterest0Share on LinkedIn0Share on VK