В с. Павлокома відбулись скорботні заходи із вшанування пам’яті 366 загиблих українців

В с. Павлокома відбулись скорботні заходи із вшанування пам’яті 366 загиблих українців

У суботу, 2 березня, у селі Павлокома на Ряшівщині, Польща, відбулись скорботні заходи із вшанування пам’яті 366 українців, загиблих 3 березня 1945 року.
Участь у заходах із нагоди 74-Ї річниці трагедії села Павлокома взяло більше півтори тисячі осіб – делегації з усіх районів Перемищини, Львівщини, а також представники Тернопільщини та Іванофранкцівщини. Молитву – Панахиду очолив Митрополит Перемисько- Варшавський Архиєпмскоп Євген Попович з отцями Перемиського та Сяніцького деканатів. Були присутні представники влади з Польщі і України: між іншим. Віцевоєвода Підкарпадського воєводства Люцина Подхаліч, Голова ЛОДА Олег Синюька. Представники суспільно-культурних організацій з Польщі та України. Проповід виголосив Митрополит і Архиєпископ Євген Попович.

Проповідь Архиєпископа Євгена Поповича – Митрополита Перемисько-Варшавського

Після панахиди учасники поклали квіти та лампадки до Меморіалу трагічно загиблим українцям. Відтак промавляли представники влади з Польщі та України.

Промови:
Промова Олега Синютки – Голови Львівської Обласної Державної Адміністрації

Wystąpienie Lucyny Podhalicz – Wicewojewody Województwa Podkarpackiego

Промова Володимира Середи – „Надсяння”

 


***
Українське село Павлокома розташоване у долині Сяну за 40 кілометрів на захід від Перемишля (нині це Динівський повіт Підкарпатського воєводства Республіки Польща).
Вперше село Павлокома згадується у документах 1441 року як маєтність перемишльського каштеляна Миколая Кміти. Архівні документи свідчать, що вже 1595 року там існувала парафія східного обряду. Напередодні Другої світової війни с. Павлокома налічувала 1370 мешканців, у тому числі 1190 українців, 170 поляків (із них 100 колоністів) і десятьох євреїв. 2-3 березня 1945 року відділ польської Армії крайової під керівництвом поручника Юзефа Бісса (псевдо-„Вацлав“) разом з групами навколишніх польських сіл напали на село Павловому.
Підрозділи польської Армії крайової розстріляли 366 українців разом із парохом о. Володимиром Лемцьом. Не вбивали хлопчиків до 5 років і дівчат до 7 років. Врятувались лише 36 українців. Людей зганяли до місцевої церкви (від неї тепер залишилася лише дзвіниця), яка послужила збірним пунктом призначених на знищення. Із церкви чоловіків, жінок і дітей виводили до трьох викопаних ям і там розстрілювали. Загинув і місцевий парох о. Володимир Лемцьо, а храм знищили. Три великі ями, наповнені тілами вбитих, стали їхніми спільними могилами. Місцеві римо-католики 1965 р. зруйнували павлокомську церкву до останньої цеглини.
За злочин у с. Павлокомі польського поручника Юзефа Бісса, якого вважають одним з організаторів нападу, комуністична польська влада засудила до 3 років ув’язнення.
Починаючи з 1995 року, щорічно у травні на павлокомському цвинтарі відбуваються релігійні панахиди і громадянські віча за участю українців Перемищини, делегацій товариства «Надсяння» зі Львова, колишніх павлокомців, їхніх дітей та онуків.
13 травня 2006 року відбулося урочисте відкриття на греко-католицькому цвинтарі в центрі Павлокоми меморіалу 366 українцям, колишнім мешканцям цього українського села за участю президентів Польщі та України.

Print this pageEmail this to someoneShare on Facebook0Share on Google+0Tweet about this on Twitter0Pin on Pinterest0Share on LinkedIn0Share on VK