О. Григорій Назар: Мені би дуже хотілося, щоби про нас всі говорили, що ми є активна Церква глобального масштабу, яка працює на виховання молодого покоління

О. Григорій Назар: Мені би дуже хотілося, щоби про нас всі говорили, що ми є активна Церква глобального масштабу, яка працює на виховання молодого покоління

Мені би дуже хотілося, щоби про УГКЦ всі говорили, що ми є активна Церква глобального масштабу, яка працює на виховання молодого покоління, яка несе діло милосердя і яка мігрує по світу разом зі своїми вірними. Таку думку висловив душпастир для українців греко-католиків у Польщі о. Григорій Назар під час ІІ Форуму мігрантів УГКЦ  Центральної та Західної Європи, присвяченому молоді, який ПМВ проводить у Римі.

«Кожна міграція починається з першого кроку. І цей перший крок ми зробили з рідної хати. І якими ми є мігрантами залежить від того, якими ми були вдома. Ми по дорозі сильно не змінилися. Ті, хто жили у свідомих родинах – і національно, і релігійно, добре сформованих, – мали можливість перенести це. Ті, хто має коріння, – зберегли і зерно», – зазначив о. Григорій.

Священик зауважив, що в умовах міграції людям важливо не загубити свого «зерна». «Ми досвідчили того дуже сильно в Польщі. У 1947 році була акція «Вісла», внаслідок якої, за різними даними, було переселено до 150 тис наших людей. Збереглися близько 30 тис українців. Лише 1/5», – додав душпастир.

Отець Григорій Назар закликав всіх присутніх священиків звернути особливу увагу на працю з молоддю. «Молодь – це ті виняткові люди, які насамперед є дуже делікатними, і вони є в процесі і в часі, коли вони вибирають. Як з деревами: зламаєш гілку – і воно почне рости в інший бік. Так само буде з молодою людиною. Як в тому чи іншому місці, у суспільстві, Церкві чимось ту молоду людину зраниш – вона почне рости в інший бік, відходити від першого напрямку», – зауважив священик.

Він також відзначив, що душпастирям треба передбачити, як працювати з людьми, щоби приготовити їх до життя в еміграції. Адже ніколи не можна знати, хто з парафіян емігрує.

Крім того, священик наголосив на важливості позиціонування своєї Церкви, щоби греко-католики, де б вони не були, могли себе презентувати і про себе розказати.

«Нам треба вчитися того, щоби ми мовою країни, до якої ми поїдемо, говорили про свою Церкву, про свою тотожність. Мені би хотілося, щоби наша Церква мала якийсь бренд, загальнозрозумілу цінність і вартість. Мені би дуже хотілося, щоби про нас всі говорили, що ми є активна Церква. Щоби про нас говорили, що ми є Церква, яка працює на виховання молодого покоління, яка працює по вивченню своєї духовності, яка несе діло милосердя всім потребуючим, яка опікується воїнами на Сході України і їй небайдужа ця кривда і несправедливість, що діється у Криму. Мені б хотілося, щоби про нас говорили, що ми є Церква, яка мігрує по світу разом зі своїми вірними. І щоби всі знали, що ми активна Церква глобального масштабу. Але за нас того ніхто не напрацює. Ми мусимо зробити те самі!» – підкреслив о. Григорій.

Говорячи про глобалізацію, священик також відзначив, що УГКЦ не варто боятися цього процесу, бо «ми є глобальна Церква і ми маємо глобального Патріарха».

«Глобалізація – це така світова мозаїка, і нам треба всім старатися, щоби ми мали свідомість того, якого кольору ми є камінчиками. Нам треба дбати про те, що як мій камінчик впаде десь на картині Європи чи світу – щоб він яскраво впав кольором догори. І щоби кожен, хто на нього подивиться, сказав: це українець греко-католик. Тоді ми зможемо створити найгарнішу мозаїку», – резюмував о. Григорій Назар.

http://pmv.ugcc.org.ua/

Print this pageEmail this to someoneShare on Facebook0Share on Google+0Tweet about this on Twitter0Pin on Pinterest0Share on LinkedIn0Share on VK