Від неділі 29 квітня 2018 року вірні Сяноцького деканату, приготовляючись до вересневих святкувань – 325 річниці відновлення єдності Перемишльської єпархії з Римським Апостольським престолом, – мають виняткову можливість взяти участь в почитанні мощей Св. Йосафата, а саме його лівої руки з єпископським перстенем, яка нащодень перебуває у Перемиському Архикатедральному Соборі Св. Івана Хрестителя і яка з благословення Високопреосвященного Архиєпископа Кир Євгена (Поповича) відбуває переґринацію по Перемисько-Варшавській Митрополії.
Після Ряшівської парафії мощі перевезено до Гломчі, де 30 квітня відбулась урочистість їх почитання. Під звук церковних дзвонів вірні процесійно пройшли навколо храму, після чого було відслужено Акафіст до Св. Йосафата.
1 травня нагоду почитати мощі мали вірні Устріцької і Сяноцької парафії. Після закінчення молитовних чувань вірні мали можливість уцілувати мощі, приступити до мировання і отримати пам’ятний образок.
Є це особливий історичний час, коли за посередництвом мощей св. Йосафат як «Добрий Пастир» може відвідати свої «вівці», відвідати наші «воскреслі» парафії, але також, переїжджаючи, відвідати ті місця, де від сіл і парафій вже нічого, як могло б здаватися по-людськи, не залишилося. Як підказує нам наша віра, залишилися на цвинтарях, часом зрівняних з землею, тіла вже безіменних померлих християн, про яких ні Господь Бог, ні Церва не забула, і які очікують, щоб під час загального Воскресіння та у вічності – з душею і тілом – брати участь у спілкуванні з Богом.
Є це нагода і час досвідчення Божої благодаті, час утвердження у вірі, а навіть фізичного та духовного зцілення, досвідчення Божої сили за посередництвом мощей і заступництвом святого Йосафата, Архиєпископа Полоцького. Є це також час надії, яку виражають слова Акафісту до Св. Йосафата: « Радуйся, дзвоне небесний, що до Церкви дітей скликає, Радуйся, бо на твій голос згублені вівці вертаються…»
0
0
0
0
0