СВЯТКУВАННЯ ХРАМОВОГО ПРАЗНИКА В ГУРОВІ ІЛАВЕЦЬКОМУ

СВЯТКУВАННЯ ХРАМОВОГО ПРАЗНИКА В ГУРОВІ ІЛАВЕЦЬКОМУ

«Хрест не становить мети самої в собі: він підноситься вгору й показує шлях». св. Тереза Бенедикта від Хреста

В давніх часах, за римської імперії, найбільшим покаранням, пригнобленням чи приниженням було публічне розп’яття людини на хресті. В цей спосіб карали найбільших порушників права римського і того, хто жив праведно – Сина Божого.

Багато можуть запитувати чому сьогодні ми почитаємо чи вшановуємо хрест до якого було прибито і пригноблено Того, хто прийшов заради нас, щоб дарувати нам Спасіння? Саме в слові „спасіння” знаходиться ціль і сенс свята Воздвиження Чесного Хреста, якого Церква обходить вже з ІV ст. і до сьогодні. Воздвиження означає піднесення, Господь освятивши хрест своєю святою кров’ю підніс його до найвищої ранги, адже на ньому Він нас відкупив. Наша парафія по-особливому відзначає це свято, адже в цей день мешканці Гурова-Ілавецького та близьких околиць урочисто обходять храмовий празник.

Святкування цієї події розпочалося Великою Вечірнею з Литією (вечером 26 вересня), яку отець-парох Іван Лайкіш та о. Михайло Коцуровський молилися разом з парафіянами. В часі вечірні біля пам’ятника вшанували пам’ять померлих.

27 вересня о 16 годині о. Ігор Губач відслужив Утреню з винесенням хреста, а відтак розпочалася Літургія. Божественну Літургію очолив о. Михайло Коцуровський, парох Храму Різдва Пресвятої Богородиці в с. Баня Лисовицька (Україна). На Храмовий празник прибули також і інші священики: о. Григорій Столиця – декан венгожевський з Хшанова, о. Петро Гудко з Бранєва, о. А. Маслей з Пєнєнжна, о. Юліян Кравецький з Бартошиць, о. Володимир Куцай з Гданська, о. Богдан Ситчик, о. Роман Стороняк з Моронга, які співслужили та сповідали. Присутній був латинський парох кс. Юзеф Гаврильчик та кс. Гжегож Мусіал з Любліна, приятель родини Коцуровських.

У проповіді о. Михайло пригадав історію віднайдення і встановлення свята Всесвітнього Воздвиження Чесного і Животворящого Хреста Господнього. Також провів паралель як для віднайдення Господнього Хреста були прикладені зусилля, так в дальнішому в історії нашої церкви Господь через Животворящий Хрест робить дива. Історія покликання до служіння Церкві Йосафата Кунцевича є тісно пов’язана з хрестом. Отримуючи силу віри з гори, від Бога, він стає ревним священиком, а невдовзі і єпископом. Через Животворящий Хрест вірні отримують захист і міць від Бога. Хрест – це основа віри, хрест – сила спасіння, хрест – центр нашого християнського життя.

Після Божественної Літургії отець-парох склав подяки для прибулих отців, сестер, гостей та для всіх парафіян, які кожен зокрема в свій спосіб причинився до організації празника.

Свято продовжилося процесійним обходом навкруг церкви, освяченням води та окроплення святою водою.

брат Роман  

 

Print this pageEmail this to someoneShare on Facebook0Share on Google+0Tweet about this on Twitter0Pin on Pinterest0Share on LinkedIn0Share on VK