Всесвітлішим і Високопреподобним Отцям,
Преподобним Монахам і Монахиням,
Дорогим у Христі Братам і Сестрам!
Христос Воскрес!
Дорогі у Христі Брати i Сестри!
Пробуючи зглибити зміст літургійних текстів Празника Христового Воскресіння, без проблем зауважимо, що у них дуже багато фрагменів, які говорять про перемогу. Найбільш асоціований з Христовим Воскресінням тропар «Христос воскрес із мертвих, смертю смерть подолав і тим, що в гробах, життя дарував!», який співаємо безліч разів у великодньому часі, говорить про Христову перемогу над найбільшим ворогом людини, яким є смерть. Стихира Пасхальної Утрені оспівує нашу радість та вдячність за цю перемогу: «Святкуємо перемогу над смертю, знищення аду, іншого життя вічного початок, і, радіючи, оспівуємо того, що це вчинив, – єдиного благословенного отців Бога і препрославленого». Врешті подолана смерть, яка досі забирала людині не лише життя дочасне, але й не давала їй можливості оглядати Бога у вічності.
Ісус Христос, подолавши своїм воскресенням смерть, яку він прийняв на хресті, переходить до нової, незнаної нам, форми тілесно-духовного життя. Його теперішнє життя не підлягає вже смерті. Ніхто не може вже його зранити чи відібрати у нього життя. Хоча він має фізичне тіло, не є воно обмежене бар’єрами дочасності. Воскреснувши з мертвих, Ісус Христос переходить до нового, вічного життя. Після Христового Воскресіння люди й надалі вмирають. Але смерть тіла, як наслідок гріха наших прародичів Адама і Єви, буде остаточно подолана як остання. Говорить про це св. апослол Павло в листі до Коринтіян: Потім кінець, – коли то він передасть царство Богові й Отцеві, коли знищить всяке начальство й усяку владу й силу. Мусить бо він царювати, поки не покладе всіх ворогів йому під ноги. Знищений буде останній ворог – смерть (1 Кор. 15, 24-26). Коли наступить другий прихід Ісуса Христа, який воскрес із мертвих, вповні прийде Царство Боже. Тоді також і ми, перемінені, як Христос, його Воскресінням, будемо жити новим, вічним життям. Про це нас запевнює Книга Одкровення: і Бог витре кожну сльозу з очей їхніх; і смерти не буде більше, ні скорботи, ні плачу, ні болю не буде більше, бо все попереднє минуло (Одкр. 21, 4).
Смерть є безпосереднім наслідком гріха, який внесли у наше життя біблійні прабатьки, Адам і Єва. Їхній гріх непослуху Богові вніс у людське життя тепріння, хвороби, нещастя і, остаточно, смерть. Спаситель, прийшовши у людському тілі на світ, був чистим, вільним від усякого гріха. Тому смерть не могла над ним запанувати, не могла затримати його у своїх обіймах пекла, де він вступив, вивіши звідти раніше померлих. Його любов була незаплямована, завдяки чому він міг бути рятунком для світу, який поринав у грісі, нанависті та злобі. Воскреснувши з мертвих, Ісус Христос подалав не лише свою смерть, але також і нашу. Подолав він теж і гріх, який є причиною смерті. Сьогодні кожен, хто цього бажає, може у Христі подолати свою смерть і гріх, від якого також і наша смерть бере свій початок.
Христова перемога над смертю і гріхом подається нам як дар, який можемо прийняти, щоб жити вічним життям у Христі. Цей дар усвідомлюється нам особливо сьогодні, під час радісного святкування Христового Воскресіння. Христос Воскрес і живе вічним життям. Але він очікує також нашого воскресіння. Чи будемо мати участь у його вічному житті, перемінені, у новому тілі, буде залежати виключно від нас. Щоб це стало нашою часткою, необхідно, особливо сьогодні, усвідомити потребу зірвати з гріхом, ненавистю та всяким злом, що пробує опанувати наше життя. В стихирі Воскресної Утрені читаємо: Очистьмо почування, і побачимо Христа, осяяного неприступним світлом воскресіння, щоб ясно почути, як він мовить: Радійте всі, що пісню перемоги співаєте.
Останні пів року, з огляду на події, які відбуваються в Україні, викликали у нас велике бажання брати участь у перемозі. Всі ми очікували перемоги під час Пилипового Посту, повного напруги, викликаної подіями на Київському Майдані. Ми очікували перемоги в часі Різдвяних Свят та Йордану, які проходили під знаком непевності та страху перед можливою пацифікацією Майдану та у болю через жертви, які загинули у Києві. Бажання перемоги не опускало нас також у часі Великого Посту, коли ми були свідками окупації Криму та жили у постійній непевності, чи не наступить збройна інтервенція в Україні та чи не буде дальшого поділу її територіальної цілісності. Після всіх цих переживань ми, нарешті, дочекалися радості Христового Воскресіння – перемоги життя над смертю, добра над злом, сил світла над силами темряви.
Гріх і смерть можемо перемогти лише разом з Христом – силою його воскресіння. Однак потрібно нашого бажання, зусилля та відкритості на Христовий дар, так як співаємо у стихирі Пасхи: Воскресіння день! Просвітімся торжеством, і одні одних обнімімо, та скажімо: Браття! І тим, що ненавидять нас, простім все з Воскресінням.
Дорогі у Христі Брати та Сестри!
Ми глибоко вдячні за Вашу солідарність з Україною, що так щедро до сьогодні виявляється у молитві та у матеріальній підтримці. Однак не можемо забувати, щоб за матеріальною підтримкою йшла також вірність мові, традиції, культурі та Божому законові згідно з нашою церковною приналежністю. Якщо цього не буде у житті кожного з нас, Україна не переможе під час загрози, а ми будемо однією з причин цього.
Щоденна вірність потрібною є також нам – тим, які живемо на поселеннях. Ми переконалися, що не вистачить мобілізувати всі свої сили в момент, коли вже наступає загроза. До змагання і перемоги потрібно підготовлятись постійно, особливо в час миру. Цією підготовкою має були наша постійна вірність Богові, Церкві та Народові.
Щоб повна духовна і дочасна перемога була нашою участю, не вистачить уповати лише на власні сили, але обов’язково шукати підтримки і сили у Христа Воскреслого, Переможця життя над смертю, світла над темрявою, правди над брехнею. Спираючись на Воскреслого Христа не втрачаймо надії, що силою молитви, єдності та особистої вірності й відповідальності зможемо остаточно осягнути дар перемоги у всіх аспектах нашого духовного і дочасного життя. Бо Воскреслий Спаситель не потребує до перемоги зброї та багатотисячних армій, а прислуховується до молитов вірного народу.
Дорогі у Христі Брати і Сестри!
Бажаємо усім Вам, щоб цьогорічні свята Христового Воскресіння допомогли усвідомити, що ми черпаємо з овочів Христової перемоги нашу силу до перемоги над смертю та гріхом. Завдяки цій перемозі дається нам, як дар, вічне життя у Бозі. Однак, щоб його осягнути, потрібно у це повірити та жити на щодень згідно з Христовим Євангелієм.
Бажаємо усім Вам радісного та глибокого переживання Свят Христового Воскресіння. Нехай Воскреслий Христос благословить усіх Вас миром і душевним спокоєм та дає силу бути щодня переможцями у боротьбі з гріхом, смертю та всяким горем, яке бере початок у первородному грісі. Радісне, родинне, але, передусім, глибоко духовене святкування цьогорічних Свят Христового Воскресіння нехай скріпить у кожному віру в остаточну перемогу та у вічне життя з Воскреслим Христом.
Нехай Господь благословить усіх Вас, Ваші родини та цілий наш Народ в Україні та на поселеннях.
Благословення Господнє на Вас!
+ Архиєпископ Іван Мартиняк
Митрополит Перемисько-Варшавський
+ Володимир Р. Ющак, ЧСВВ
Владика Вроцлавсько-Ґданський
+ Євген Попович
Єпископ-помічник Перемисько-Варшавської Архиєпархії
Дано у Перемишлі-Вроцлаві на Празник Христового Воскресіння 2014 Року Божого.